РОЗДІЛ 3. Шляхи вирішення проблем банкрутства в Україні

3.1. Основні напрямки запобігання банкрутству

Пошук шляхів оздоровлення неспроможних підприємств (банкрутів) займає одне з провідних місць у сучасній господарській практиці. В Україні кількість неспроможних  підприємств неухильно зростає і у 2001 році досягла більш як 50% усіх підприємств.

До цього часу багато директорів і менеджерів не вірять або не хочуть вірити, що банкрутство стало реальністю. Таке ставлення до нього пояснюється тим, що десятки років у нашій країні заперечувалася сама можливість банкрутства державних підприємств в умовах соціалістичної системи господарювання.

Економічна, політична та соціальна кризи другої половини 90-х років змінили ставлення до банкрутства підприємств, яке стало реальністю. У 1996-1997 роках в Україні було створено 11 територіальних агенцій з питань банкрутства, предметом діяльності яких є складання та уточнення списків неплатоспроможних підприємств.

Харківське територіальне відділення агенції з питань банкрутства почало роботу 10 жовтня 1997 року. Свою діяльність воно здійснює по трьох областях - Харківській, Полтавській та Сумській. До кінця 1998 року в агенції було зареєстровано 926 заяв від підприємств, порушено 689 справ про банкрутство, визнано банкрутами 225 юридичних осіб, підписано ліквідаційні баланси для 143 підприємств. В основному банкрутами визнаються підприємства недержавної форми власності: 78%  з них - це МП, товариства з обмеженою відповідальністю та приватні фірми, а 17% - АТ. І тільки 5% банкрутів припадають на державні підприємства. При цьому іноді у діючих підприємств державного сектора фінансове становище буває набагато гіршим, ніж у визнаних недержавних підприємств-банкрутів.