показників поєднано у три узагальнюючі групи:[19,с.216]

1.В умовах командно-адміністративної системи управління вихідною інформацією при розробці планів була потреба народного господарства в промисловій продукції і наявність ресурсів для її забезпечення. За базу розрахунку приймався звітний рік, величини планових показників визначались на основі їх динаміки, яка склалася у попередніх періодах. Цей метод, в основі якого лежіть ресурси і динаміка минулих років має назву екстраполяційного методу. На практиці його ще називають «планування від досягнутого рівня». Процедура обчислення при застосуванні цього методу набуває дуже спрощеного характеру: фактично досягнута величина показника у базовому періоді коригується на середній відсоток її зміни. При цьому темпи зміни показника або приймаються такими, що склалися в минулому, або зменшуються чи збільшуються виходячи з досвіду або інтуїції. Цей метод за своєю сутністю є простим і зручним у використанні, але він не враховує наслідків можливих змін. Сфера доцільного використання цього методу обмежується попередніми, укрупненими розробками альтернативних варіантів планів. Цей метод використовують корпорації, які займають монопольне становище на ринку, оскільки конкуренти для них не є загрозою, вони встановлюють монопольно високі ціни і збільшують обсяги продажу товарів та, знижуючи ціни, захоплюють нові ринки.

Більш обґрунтованим вважають по-факторний метод. Планові значення показників при цьому метод визначаються на основі впливу найважливіших чинників (факторів). На вітчизняних підприємствах по-факторні розрахунки завжди попереджали розрахунки абсолютних величин змінного показника. Якщо вплив деяких факторів не можна виявити, то весь розрахунок стає марним. При визначенні впливу окремих факторів на той чи інший показник необхідно чітко враховувати вплив кожного фактора і вплив факторів один на одного