2.3. Сучасні методи фінансування видатків у вітчизняній системі охорони здоров’я

Ця група проблеми пов’язана з пошуком шляхів удосконалення фінансового забезпечення медичних закладів і визначення основних положень реформи фінансування лікувально-профілактичних закладів України.

Постійно зростаюча вартість медичної допомоги викликає глибоку стурбованість в усіх країнах світу, тому головним в реформуванні медичних закладів України є забезпечення оптимального використання наявних матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, бо там, де стикаються службові і особисті інтереси та погано налаштована система обліку і контролю, мають місце корупція і шахрайство. Економічна система медичних закладів забезпечує допомогу високої якості при мінімальних витратах. Не багатьом країнам, якщо такі взагалі є, вдається добитися подібної економічної ефективності. Нерідко трапляється, що або витрати виявляються набагато більшими, ніж потрібно, або обсяг і якість допомоги виявляються нижчі, ніж могли бути при таких вкладеннях.

Про неефективність говорять в тих випадках, коли ресурси, мобілізовані для тої чи іншої мети, перевищують необхідні. Відплив коштів – результати дії тіньової економіки в медицині та бездумного або марного використання  ресурсів, нерідко   зв’язаного з надмірною або особливо  опадаючою  в  очі   неефективністю. Неефективні  асигнування

в медицині означають, що обмеженими ресурсами не змогли  розпорядитись  таким   чином, щоб  при  мінімальних  затратах  добитись  оптимальних  результатів.

           В Україні терміново необхідно реформувати галузі охорони здоров’я, а особливо систему фінансування медичних закладів, щоб в ринковій економіці сформулювати таку модель, яка успадкувала б переваги в світі систем, але дозволила  б  уникнути їх  недоліків і зберегти серйозні переваги колишньої  системи –загальнодоступність для всіх верств населення, безплатність, профілактичну направленість . Для того, щоб залучити кошти підприємств, установ, організацій осіб  що займаються  підприємницькою діяльністю