За об’єктом лізингу та типом майна, з приводу якого здійснюються лізингові операції:
· лізинг обладнання, коли угоди укладаються з приводу засобів виробництва, що є технологічними виробами, — машин, механізмів та інших видів обладнання (для довідки: у країнах сучасної Європи на лізинг устаткування припадає 80—90 % сукупної вартості лізингових операцій);
· лізинг рухомого майна, зокрема лізинг обладнання промислового призначення, технологічних ліній, транспортних засобів, контейнерів, будівельної техніки, автомобілів, сільськогосподарської, шляхобудівної техніки, оргтехніки, конторського обладнання та інших видів майна, що застосовується у виробничому циклі та може переміщуватися;
· лізинг нерухомості — здавання в оренду будівель, споруд виробничого, торговельного або комунально-побутового призначення, гідротехнічних, гірничовидобувних, нафто- й газовидобувних об’єктів, транспортних споруд та іншого майна, що має жорстку прив’язку щодо територіального розташування;
· лізинг «секондхенд» — майна, яке вже перебувало в експлуатації (передусім ідеться про лізинг машин і обладнання); як правило, частина вартості такого майна вже була перенесена на виготовлені продукти. Можлива ситуація, коли об’єктом угоди є морально застаріле за час зберігання майно; в будь-якому випадку для фінансової оцінки використовується не первісна, а оцінна вартість;
· великомасштабний лізинг — операція з оренди великих та коштовних об’єктів — заводів, бурових платформ, великих транспортних об’єктів (суден, літаків), інших майнових комплексів (подібною операцією може бути вже згаданий складний лізинг).
Залежно від тривалості дії лізингової угоди:
· короткостроковий — до одного року (угода може тривати навіть лічені дні);
· середньостроковий — від одного до трьох (п’яти) років (критерії оцінки та відповідні терміни можуть різнитися);
· довгостроковий — більше трьох (п’яти) років.
Відповідно до характеру визначення моменту, в який відбувається перехід власності на майно:
· умовний лізинг — фактично є формою продажу майна на виплат;
· терміновий лізинг, за якого об’єкт угоди переходить у власність користувача тільки після певного терміну та сплати його вартості;
· безстроковий лізинг, за якого лізингоотримувач самостійно вирішує, коли викуповувати об’єкт лізингу, причому можлива ситуація, за якої з кожною проплатою лізингових платежів юридичне право отримати об’єкт у власність зростає.
Залежно від кількості операцій:
· разовий лізинг, тобто такий, що укладається на один строк;
· револьверний або поновлювальний лізинг, який передбачає два та більшу кількість лізингових циклів.
За національною належністю учасників угоди:
· внутрішньонаціональний лізинг, за якого всі учасники угоди належать до однієї й тієї самої державної юрисдикції;
· міжнародний лізинг, за якого сторони лізингової угоди належать до різних країн або майно, чи платежі, які стосуються лізингової операції, перетинають державні кордони; підвидами міжнародного лізингу (з погляду певної держави або національного суб’єкта угоди) є:
¾ експортний лізинг, за якого лізингоодержувач перебуває в іншій країні;
¾ імпортний лізинг, за якого лізингодавець перебуває в іншій країні;
¾ транзитний лізинг, за якого (умовно) постачальник перебуває у країні А; лізингова компанія — у країні Б, а лізингоодержувач — у країні В);
¾ спеціальний лізинг, який пов’язаний із спорудженням великого промислового об’єкта за кордоном (відповідні угоди можуть трактуватися і як згадані «великомасштабні» або «складні»).
За цільовим призначення угоди:
· дійсний (нормативний), метою якого є організація виробничої діяльності;
· фіктивний (спекулятивний) лізинг, головна мета якого — максимізація прибутку за рахунок податкових і амортизаційних пільг.
Залежно від характеру взаємодії та контрактних зобов’язань:
· чистий (нетто) лізинг (net leasing), за якого усі витрати з обслуговування, транспортування, монтажу, оподаткування, страхування об’єкта бере на себе лізингоотримувач; відтак ці витрати не включаються в лізингові платежі (звідси й назва — «чистий»);