Міжнародна економічна діяльність України
17

Джерело: Україна. Відновлення зростання на засадах справедливості: Меморандум про економічний розвиток України. — Вашингтон: Світовий банк, 1999. — С. 113.

Постійне погіршення основних показників розвитку України в 90-х роках негативно вплинуло на формування ефективного механізму її відкритої економіки. На відміну від цього протягом останнього періоду темпи зростання розвинутих країн були стабільно позитивними, що сприяло їх подальшому взаємному збли­женню. Єдиним винятком стала Японія, яка постраждала від кризи 1997—1998 рр. Зазначене ілюструють дані наведеної нижче таблиці (табл. 1.2).

Більша економічна відкритість національного господарства означає поглиблення та урізноманітнення форм, а також розширення обсягів його взаємодії із зовнішнім світом. Важливим критерієм та принциповим змістом відкритості економіки є наявність ліберального режиму міжнародної економічної діяльності для ринкових суб’єктів. У свою чергу, ліберальність режиму міжнародної економічної взаємодії передбачає конкурентоспроможність національної економіки, її підприємницьких ланок. Недооцінка цього положення на початку 90-х років, на старті реформ, вираженням чого стала так звана обвальна лібералізація, призвела до значних втрат на українському національному ринку товарів та послуг.

Таблиця 1.2

Темпи економічного зростання
окремих розвинутих країн (1995—2000 рр.)

Країна

1995

1996

1997

1998

1999

2000

США

2,3

3,4

3,9

3,4

1,9

2,2

Канада

2,2

1,2

3,7

3,4

3,0

3,2

Японія

1,4

4,1

0,8

–2,0

1,0

2,1

Німеччина

1,8

1,4

2,2

2,6

2,7

2,6

Франція

2,0

1,3

2,2

3,1

2,7

2,8

Велика Британія

2,7

2,2

3,4

2,3

1,6

2,0

Італія

2,9

0,7

1,5

1,8

2,4

2,2

Іспанія

2,9

2,3

3,4

3,9

3,6

3,5

Джерело: Основні прогнозні показники економічного і соціального розвитку України на 2000 рік / В. Ф. Беседін, І. В. Богдан, Л. Л. Варениченко та ін. — К.: Інтелект, 1999. — С. 13.

Але завершення кризи та стрімке зростання в 2001 р., а також очікуване поліпшення основних економічних показників у найближчі роки не можуть не вплинути позитивно і на стан національного ринку. Причому саме збільшення його місткості, згідно з розрахунками, повинно компенсувати зменшення позитивної динаміки зростання експорту через світову стагнацію. Про це свідчать дані табл. 1.3.

Є й інший аспект глобальної конкуренції, який пов’язаний з прагненням створення додаткових порівняльних переваг. Ідеться про конкуренцію режимів торгівлі, сприятливих умов господарювання та регулятивних систем. Держави, лібералізуючи взаємні відносини та внутрішні господарські процеси, можуть отримувати тимчасові конкурентні переваги. Ці переваги можуть про­являтися в зниженні технічних, трансакційних витрат, а відтак і в зменшенні кінцевої ціни продукції, підвищуючи її конкуренто-
спроможність. Таким чином, для окремих країн поліпшуються абсолютні та співвідносні показники розвитку. Можна дійти висновку і щодо появи імпульсів якісного розвитку внутрішнього ринку через посилення конкурентної боротьби виробників за спо­живачів продукції та послуг.