Резюме
Міжнародна економічна діяльність являє собою таку форму господарювання, яка безпосередньо виходить за межі національних кордонів і пов’язана із залученням до циклу економічного відтворення різнонаціональних суб’єктів. Але далеко не завжди сам факт різної національної належності породжує такі нормативно-правові, регулятивні, фінансові наслідки, які є характерними для міжнародних економічних відносин, як ми звикли їх розуміти. Такі відносини виникають тільки в результаті реального господарського пов’язування різних економік та застосування міжнародних за своєю природою інструментів регулювання — при перетинанні
кордонів товарами, валютно-фінансовими ресурсами, факторами виробництва.
Національний господарський комплекс, який достатньо повно реалізує переваги міжнародної кооперації та міжнародного поділу праці, вважають відкритою економікою. Підвищення ефективності перехідної економіки України пов’язано не з простим механічним розширенням форм та обсягів міжнародної економічної діяльності, а з оптимізацією її якості (хоча подібне розширення не може не бути технічною метою та наслідком такої оптимізації).
ПОЗАЛЕКЦІЙНИЙ БЛОК
Теоретичні паралелі
Кооперація та поділ праці: міжнародний аспект
Для розуміння природи міжнародної економічної діяльності важливо враховувати такі фундаментальні господарські відносини між людьми та водночас наукові категорії, як кооперація праці та поділ праці в їх міжнародній специфікації. Спочатку згадаємо, що кооперація праці — це засіб та необхідний принцип поєднання трудових зусиль окремих індивідів з метою досягнення тих результатів господарської діяльності, які інакше були б неможливими. Поділ праці — це диференціація виробничих функцій, яка веде до виокремлення сфер економічної діяльності й утворення відповідних соціальних груп та обов’язків.
Кооперація та поділ праці становлять єдину цілісність та відбивають дві протилежні її сторони, взаємодія яких зумовлює розвиток виробничої діяльності людей. Найважливішим параметром цього процесу є ступінь усуспільнення виробництва. Ця остання категорія стосовно двох перших є мірою співробітництва та відбиває його рівень, а також взаємну залежність виробників у загальному процесі відтворення. Такі виробники спеціалізуються на виробництві різних видів продукції та, у більш узагальненому плані, спільно здійснюють економічну діяльність. Сама ж економічна діяльність є найбільш узагальненою категорією, що синтезує весь комплекс ознак діяльності людини у сфері господарського відтворення.
Міжнародний чинник додає кооперації та поділу праці якісно нових рис. З одного боку, на державу переносяться певні функції суб’єкта кооперації, про що писали А. Сміт[1], Д. Рікардо[2], Дж. С. Мілль[3] та інші класики.
Кооперація є фактором будь-яких економічних процесів. Крім того, вона відображає систему мотивацій виробників, які, на думку А. Сміта, «вважають кориснішим для себе затрачувати всю свою працю у галузі, де вони мають певну перевагу над своїми сусідами, і все необхідне їм одержувати в обмін на частку продукції, чи, що те саме, на ціну частки продукту своєї праці».
Інакше кажучи, іманентною властивістю економічної діяльності як уособленої (господарської) сфери життя людей є поєднання виробничих зусиль на користь як окремих суб’єктів, так і суспільства в цілому. А. Маршалл розумів це як «тенденції до колективної діяльності», що, у свою чергу, становлять результат «вільного вибору кожним індивідуумом такої лінії поведінки, яка уявляється йому найбільш відповідною задля досягнення його власних цілей».
[1] Адам Сміт (1723—1790) — великий шотландський економіст та філософ, найбільш відомий як автор книги «Дослідження про природу та причини багатства народів» (1776). Як засновник класичної економічної школи, котрий розробив ряд базисних положень та концепцій загальної теорії, висунув важливі ідеї стосовно сфери міжнародного співробітництва. Головна з них — теорія абсолютних переваг. Згідно з цією теорією країни експортують товари, у процесі виробництва яких мають абсолютні переваги (тобто виробляють їх з меншими витратами) та імпортують ті товари, при виробництві яких абсолютні переваги належать іншим країнам. А. Сміт — автор ще однієї фундаментальної книги «Теорія моральних почуттів» (1759 р.), у якій проводиться думка про те, що співчуття, взаємні симпатія та альтруїзм людей є моральним джерелом їхньої поведінки та базовими принципами побудови суспільства.
[2] Давід Рікардо (1772—1823) — видатний англійський класик економічної науки, який відстоював концепцію вимірювання вартості витратами робочого часу, обґрунтував теорію розподілу, здійснив спробу комплексно викласти сучасні йому знання. Для міжнародної економічної науки мала значення обґрунтована ним теорія порівняльних переваг, згідно з якою країни експортують ті товари, при виробництві котрих мають місце більш низькі альтернативні витрати.
[3] Джон Стюарт Мілль (1806—1873) — видатний англійський філософ, економіст та громадський діяч, який систематизував теоретичні погляди, розроблював теорію процента, концепцію ренти. Автор рівняння міжнародного попиту.