Новими незалежними державами. Відкрито постійне представництво України при Союзі в Брюсселі, тоді як у Києві — посольство ЄС та місію Глави делегації Європейської комісії.
Не можна не відзначити велику конструктивну роботу та фінансову допомогу Україні з боку європейської агенції TACIS. Зі свого боку Україна розробляє комплексну Державну концепцію розвитку відносин з ЄС.
Звичайно, для поглиблення співробітництва з ЄС вимагається проведення складних реформ. Про це свідчить і те, що до переліку країн (Польща, Чехія, Угорщина, Словенія, Естонія та Кіпр), які були запрошені для остаточних переговорів про вступ до Союзу, опублікованого за результатами Амстердамської зустрічі, не були включені такі країни «другої черги», як Словаччина, Латвія, Литва. Утім, серед тих, хто «стоїть ще далі, але реально стоїть», є й Україна.
Таким чином, коли йдеться про відносини Україна — ЄС, слід враховувати, що насправді йдеться про процес, а не про оцінювання справді несприятливої сучасної кон’юнктурної ситуації в Україні в застиглому її варіанті. Крім того, стосовно України можна стверджувати, що на кожному з послідовних кроків, які мають наближувати її до ЄС, будуть відкриватися додаткові можливості співробітництва — як у вигляді збільшення пільг та скасування кількісних обмежень, зменшення тарифних бар’єрів з боку ЄС, так і у формі залучення західноєвропейських інвестицій, участі нашої держави в спільних технологічних проектах.
Отже, хоча очевидно, що мета широкої інтеграції в європейський господарський простір не є реальною на найближчі роки, а обсяги необхідної підготовчої роботи, і передусім у середині самої України, потребуватимуть надзвичайно великих зусиль, інтенсифікація роботи щодо зближення з євроструктурами конче потрібна і є справді стратегічним геоекономічним напрямом для України. Одним із прикладів того, як Україна може забезпечувати для себе певні тактичні переваги в міжнародному співробітництві, є визнання з боку ЄС України державою з перехідною економікою, що дає змогу додатково поліпшувати для неї умови економічного співробітництва на континенті.
Довідка про стан реалізації Спільної стратегії
Європейського Союзу щодо України
Під час проведення Ґельсінського саміту ЄС (10—11 грудня 1999 р.) було прийнято Спільну стратегію Європейського Союзу щодо України, що є свідченням того значення, яке ЄС надає стосункам з нашою державою.
У положеннях Спільної стратегії Європейського Союзу щодо України Європейський Союз, проголошуючи підтримку процесу економічних перетворень в Україні, закликає Україну посилити заходи, спрямовані на побудову функціонуючої ринкової економіки завдяки більш глибоким структурним, економічним та адміністративним реформам.
Організаційний механізм, який Європейська комісія передбачила для впровадження Спільної стратегії, передбачає, що кожний новий головуючий буде доповідати Раді ЄС, в рамках своєї загальної програми, пріоритети реалізації Спільної стратегії та звітуватиме перед Європейською радою про хід досягнення її цілей щонайменше раз на рік.
25 січня 2000 р. в Брюсселі головуючою в Європейському Союзі у першому півріччі Португалією було передано Українській стороні перший Робочий план реалізації Спільної стратегії ЄС щодо України (РП), схвалений Радою ЄС із загальних питань на рівні міністрів закордонних справ 24 січня 2000 р. РП передбачено ряд конкретних заходів ЄС щодо підтримки демократії та економічних реформ в Україні, поглиблення співробітництва з Україною задля безпеки і стабільності на європейському континенті, інтеграції України в європейську та світову економіку, розширення двосторонньої співпраці у сферах зовнішньої та безпекової політики, юстиції та внутрішніх справ тощо. Принципове значення мали пропозиції РП, щоспрямовані на підтримку кроків України у сфері торгівлі та інвестицій, насамперед щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС. Планом також передбачено можливість одностороннього приєднання до заяв ЄС, які робляться в рамках його Спільної зовнішньої та безпекової політики.
Виконання Робочого плану реалізації Спільної стратегії ЄС щодо України було покладено на відповідні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Узагальнену інформацію про виконання РП Міністерство економіки України направило Кабінетові Міністрів України.
З метою узгодження з головуючою в ЄС Французькою Республікою пропозицій Української Сторони до РП на друге півріччя 2000 р. щодо імплементації Спільної стратегії ЄС стосовно України 1—2 червня 2000 р. (м. Київ) під час консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ України та Франції українською стороною офіційно були передані погоджені з міністерствами та іншими органами центральної виконавчої влади України пропозиції до РП на період французького головування в ЄС.
29 червня 2000 р. у Парижі відбулися консультації начальників управлінь з питань європейської інтеграції МЗС України та Франції. Одним із пунктів порядку денного зазначених консультацій було питання узгодження пропозицій української сторони до проекту РП на друге півріччя. Під час консультацій французька сторона поінформувала про своє уважне ставлення до переданих пропозицій України до РП, які були використані під час розроблення цього документа. Було зазначено, що внаслідок браку фінансових та інших ресурсів, президентство зможе сконцентруватися лише на здійсненні найбільш пріоритетних завдань з зазначених українською стороною у її пропозиціях. Зокрема, це заходи у сфері економічних реформ, інтеграції України у європейську та світову економіку, охорони здоров’я та соціального забезпечення. Під час консультацій у неофіційному порядку українській делегації передано проект РП. Як свідчить аналіз, з 26-ти запропонованих до РП заходів, більше 15-ти тією чи іншою мірою враховують українські пропозиції. Представники Франції підкреслили, що їхня країна приділяє підвищену