III. Жири і масла тваринного і рослинного походження |
240,1 |
1,65 |
61,1 |
0,44 |
IV. Продукція харчової промисловості |
403,1 |
2,77 |
439,7 |
3,15 |
V. Мінеральні продукти |
1399,9 |
9,61 |
6540,1 |
46,86 |
У тому числі: 27. Паливо мінеральне, нафта і продукти її переробки |
807,7 |
5,54 |
5997,9 |
42,98 |
VI. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості |
1542,3 |
10,58 |
897,9 |
6,43 |
VII. Пластмаси і каучук |
245,5 |
1,69 |
627,3 |
4,50 |
VIII. Шкіряна і хутрова сировина і вироби з них |
117,3 |
0,81 |
46,3 |
0,33 |
IX. Деревина і вироби з неї |
217,5 |
1,49 |
49,7 |
0,36 |
Товарна група |
Експорт |
Імпорт |
||
Вартість, млн дол. |
Питома вага в загальному обсязі, % |
Вартість, млн дол. |
Питома вага в загальному обсязі, % |
|
X. Паперова маса |
200,8 |
1,38 |
386,4 |
2,77 |
XI. Текстиль і текстильні вироби |
537,8 |
3,69 |
560,2 |
4,01 |
XII. Взуття, головні убори, парасольки |
69,1 |
0,47 |
32,2 |
0,23 |
XIII. Вироби з каменя, гіпсу, цементу, скла, азбесту |
116,9 |
0,80 |
148,5 |
1,06 |
XV. Неблагородні метали і вироби з них |
6467,9 |
44,38 |
680,8 |
4,88 |
У тому числі: 72. Чорні метали |
5031,2 |
34,52 |
247,7 |
1,77 |
XVI. Машини, устаткування та механізми |
1358,1 |
9,32 |
1940,9 |
13,91 |
XVII. Засоби наземного, повітряного і водного транспорту |
437,9 |
3,01 |
503,7 |
3,61 |
XVIII. Прилади і апарати, годинники, музичні інструменти |
63,6 |
0,44 |
184,7 |
1,32 |
XIX. Різні промислові товари |
73,0 |
0,50 |
89,1 |
0,64 |
XX. Твори мистецтва |
0,03 |
0,00 |
0,09 |
0,00 |
Різне |
347,3 |
2,38 |
359,2 |
2,58 |
Джерело: Держкомстат України. Експрес-інформація. — № 252. — 19.02.2001.
Нестабільна динаміка як валових, так і галузевих показників експортно-імпортної діяльності є наслідком непевної кон’юнктури, недостатньої диверсифікації закордонних ринків збуту. Домінування в структурі вивезення низькотехнологічної та сировинної продукції зумовлено фронтальним відставанням від провідних індустріальних країн у базових напрямах науково-технічного прогресу, застарілістю обладнання. Неефективний імпорт «відповідає» несприятливим умовам заощадження, типовим ситуаціям, за яких фінансові кошти спрямовуються на задоволення споживчих потреб, а не на інвестиції, не на модернізацію виробництва.
Щоправда, позитивним явищем, яке вочевидь проявилося навіть протягом нетривалого ще періоду економічного зростання, стала тенденція поступового скорочення частки «нетехнологічної» продукції у вітчизняній торгівлі. Особливо позитивні співвідносні показники були зафіксовані за результатами І півріччя 2001 р., зокрема, у структурі експорту