РОЗДІЛ І

Теоретичні основи обліку розрахунків підприємства по заробітній платі

1.1. Економічна сутність заробітної плати

Заробітна плата – одна з найскладовіших економічних категорій і одне з найважливіших соціально – економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку є основним (і часто єдиним) джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питанням забезпечення зайнятості складають основу соціально трудових відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.

Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Розглядаючи ринкову економіку слід зазначити, що її основою є фінанси, підприємницька діяльність, різні форми власності та види діяльності, а мотивацією праці - заробітна плата, винагорода, яку одер­жує власник робочої сили за свою працю, або ціна, яку платить підприємець працівникові за його працю [59, c. 338].

Сутність поняття «Заробітна плата» складна і багатогранна, тому розглядати її потрібно з різних позицій.

По-перше, заробітна плата – це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В цьому розумінні доречнішим є поняття «оплата прац