Розділ 1. Теоретичні засади дослідження світового розвитку

1.1. Концепції глобальної економічної системи

Світове господарство як глобальна система є категорією історичною, такою, що розвивається, і динамічною. Його еволюція, перехід із однієї фази розвитку в іншу висувала на передній план теоретичні концепції, пояснюючі ці зміни. Історично світове господарство розглядалося як система національних господарств або певних їх груп. Тому до уваги аналізу багатьох концепцій береться положення національних господарств в світовій системі. Загальне посилання цих теорій полягає в тому, що національні господарства займають в світі нерівне положення. До числа провідних концепцій глобальної системи входять теорії імперіалізму і неоімперіалізму, модернізації і неоеволюціонізму, теорії залежності, стадій зростання, теорії світової системи, способів виробництва, взаємозалежності, партнерства.

1. Теорії імперіалізму і неоколоніалізму пояснюють структуру світу як боротьбу між провідними державами за нові ринки, джерела сировини, сфери вкладання капіталу, за посилення їх політичного і культурного впливу. Під імперіалізмом розуміється та стадія розвитку, "коли склалося панування монополій і фінансового капіталу, набув великого значення вивіз капіталу, почався розділ світу міжнародними трестами і закінчився розділ всієї території землі найбільшими капіталістичними країнами" (В.І. Ленін). Засновниками теорії імперіалізму є О. Бауер, Р. Гильфердінг, ст. Ленін. Теорія має декілька напрямків, зокрема, соціал-ліберальну, представником якої був Дж. Гобсон, який дослідив процеси в Британській імперії.

Марксистська теорія імперіалізму спричинила вплив на велику кількість світових теорій. Після краху колоніальних імперій популярність теорії імперіалізму зменшилася. Проте, якщо імперіалізм – прояв експансії капіталу, а не просто система колоніального підпорядкування, то тоді деякі форми економічного імперіалізму можуть існувати і після розпаду колоніальних імперій.

2. Теорія модернізації виходить з того, що всі існуючі в історії суспільства людей біполярні. Теорія базується на відмінностях в розумінні традиційного і сучасного. Вона зв'язує перехід до сучасного економічного зростання з духовними цінностями, а не тільки з матеріальним інтересом, з переходом соціальної структури до її мобілізаційного типу. Традиційні суспільства управляються індивідами, які не підготовлені до новин, а сучасні суспільства управляються індивідами, які застосовують нові ідеї і речі під впливом раціонального мислення і практичного досвіду [16, 49-55].