При плануванні поточних витрат необхідно вирішити перелік завдань:
˗ проаналізувати та обґрунтувати показники виробничо-господарської діяльності підприємства в цілому та його підрозділів (центрів відповідальності);
˗ акумулювати інформацію про суттєві та планові обсяги витрат за центрами відповідальності, видами діяльності, операціями, у корпорації загалом;
˗ виявити можливості та уточнити обсяги зниження собівартості продукції у плановому періоді; виявити непродуктивні витрати та розробити заходи щодо їх ліквідації;
˗ визначити рентабельність видів продукції, виробництва та реалізації; оцінити чинний вплив очікуваних організаційних змін на собівартість продукції, структуру та обсяги витрат корпорації; створити базу для ціноутворення тощо.
При плануванні витрат особливу увагу необхідно звернути на виявлення резервів зниження собівартості, а також обсягу та причин виникнення витрат, не обумовлених ефективною організацією виробничого процесу: необґрунтованим понаднормованим використанням матеріалів, сировини, палива та енергії, втратами часу, втратами, пов'язаними із недозавантаженням виробничих потужностей, аваріями, браком, порушенням технологічної та трудової дисципліни тощо [12, с. 541].
При плануванні поточних витрат важливе значення відіграє калькулювання собівартості та формування кошторисів. Калькулювання собівартості передбачає розрахунок у грошовому виразі витрат на виготовлення певного об'єкта калькулювання (одиниці продукції, робіт чи послуг) [20, c. 72]. Калькулювання собівартості продукції здійснюється за калькуляційними статтями: сировина та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектування, паливо й енергія на технологічні цілі, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати, позавиробничі витрати.
Найбільш поширеними на практиці є чотири методи калькулювання витрат: позамовний, по-передільний, по-процесний і нормативний [25, с. 259].