ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що в узагальненому вигляді соціально-культурне середовище можна звести до факторів, які випливають з поведінки людини, що являє собою діалектичну єдність фізіологічної й соціальної поведінки, оскільки людська поведінка формується безпосередньо під впливом фізіологічних та соціальних засад.

Згідно проведеного дослідження, досить вагомий вплив на міжнародні економічні відносини здійснюють безпосередньо культура, менталітет та особливості уподобань суб'єктів міжнародних економічних відносин, від урахування яких достатньо часто залежить в кінцевому результаті підписання ділового контракту або виконання певних послуг або програм.

В цілому соціально-культурне середовище в рамках міжнародного маркетингу являє собою систему соці­ально-культурних чинників, що визначають поведінку суб’єктів міжнародних відносин. До основних факторів належать соціальні норми поведінки людей, їх цінності в різних країнах, норми ділової етики, звички у праці, традиції та інше.

Найбільш значимим вплив культурних факторів виступає на процес управління персоналом та сферу поведінки. При цьому власне її ефективність визначається як міжкультурною, так й соціальною і управлінською компетентністю.

Варто зазначити, що безумовно побудова систем міжкультурного менеджменту, що охоплювали б усі рівні управління, виступає нелегким завданням. Проте в основі його вирішення повинне бути виявлення ризиків національно-культурного характеру та налаштування управлінських систем на їх регулювання.

Таким чином, не відкидаючи важливість виявлення майбутніх глобальних фінансових ризиків, що досліджують міжнародні організації, на сучасному етапі постає нагальне завдання виявлення культурно-