визначити, наскільки здатна система управління реально здійснювати антикризову діяльність в умовах існування виявлених у підрозділі 2.2. кризових явищ.

За умов, якщо на підприємстві розробляються та впроваджуються антикризові заходи, необхідно проаналізувати процес їх формування та впровадження (по кожному із заходів), порівняти очікувані та реальні результати по заходам, які вже впроваджені, визначити їх доцільність та вплив на кризові явища на підприємстві. Особливу увагу слід приділити тим заходам, які на підприємстві не сприймаються як антикризові, хоча за змістом є такими. Для підвищення їх впливовості слід визначити необхідність їх «підсилення» іншими, що забезпечуватимуть системний вплив на кризу.

Завершити другий розділ роботи необхідно загальним висновком про недоліки системи управління підприємством, які стримують впровадження антикризового управління. Особлива увага при цьому має бути приділена аналізу негативних наслідків, які можливі за відсутності управлінського впливу на кризові явища, наявні в організації.

Якісний аналіз — це основа для обґрунтованих пропозицій третього розділу магістерської випускної роботи.

Третій розділ«Формування підсистеми антикризового управ­ління в організації» має базуватися на теоретичних основах антикризового управління, викладених у першому розділі, а також відображати специфіку ситуації на підприємстві, проаналізовану у другому розділі.

Пропозиції щодо впровадження підсистеми антикризового управління на конкретному підприємстві має починатися з обґрунтування об’єкта — виявлених кризових явищ, що відбивають його специфічні особливості, причому з визначення можливостей та механізмів впливу на них. Основна увага тут повинна бути приділена визначенню складу «кризових точок», що є змістом підрозділу 3.1. «Визначення «кризових точок» у діяльності організації та механізмів формування в них кризових явищ певного типу». Студент має довести необхідність визначення об’єк­тів спостереження за розвитком ситуації у найбільш критичних місцях організації — об’єкті аналізу, які називають «кризовими точками». Такі «точки» дозволяють зосередити увагу керівників та власників підприємства на необхідності заздалегідь опікуватися подоланням наявних та можливих кризових явищ, приймаючі відповідні рішення. Для кризових точок треба встановити певні критерії, кількісно визначити допустимі інтервали коливань показників, а також «межі втручання» різних керівників та виконавців.

Підрозділ 3.2. «Обґрунтування альтернативних варіантів заходів щодо подолання кризових явищ на підприємстві» тісно пов’язаний із підрозділами 1.2., 2.2. та 3.1. Зміст антикризових заходів залежить від типу виявлених кризових явищ та можливостей підприємства щодо їх здійснення. Студент має розробити кілька варіантів (щонайменше два) для подолання (пом’якшення) кризового явища певного типу. Причому, зважаючи на взаємозв’язок усіх кризових явищ між собою, далі треба збалансувати їх зміст, тобто розробити саме систему альтернативних антикризових заходів. Добір заходів для включення до планових документів певного типу (окремого «функціонального плану» для подолання локальної кризи, плану або програми санації, плану або програми реструктуризації, яка, у свою чергу, може складатися з їх окремих проектів; плану проведення навчання спеціалістів з антикризового управління, плану проведення роз’яснювальної роботи із персоналом, розгорнутої антикризової програми, плану ліквідації підприємства або його частини тощо, зокрема, альтернативного характеру) здійснюється за обраними критеріями та очікуваними наслідками розвитку кризових явищ. Треба зважати на те, що зміст планових документів, їх масштаб, необхідні терміни виконання, очікуваний вплив на організацію зумовлюють вибір організаційної форми підсистеми антикризового управління. У роботі мають міститися альтернативні варіанти пропозицій щодо впровадження планів (проектів або програм) на підприємстві.

Наявність змістовних антикризових планів створює умови для формування пропозицій щодо визначення термінів їх впровадження ( що мають бути певним чином обґрунтованими з використанням відповідних методів, наприклад, календарних або сітьових графіків), переліку виконавців та співвиконавців, систем ресурсного забезпечення тощо.

У підрозділі 3.3. «Розробка рекомендацій щодо формування та впровадження підсистеми антикризового управління (певного типу) в організації» студентом має бути запропонована модель антикризового управління конкретним підприємством, яка забезпечуватиме виконання розроблених антикризових заходів. Маючи на увазі управлінську спрямованість магістерських випускних робіт, необхідно зосередити увагу на розподілі та перерозподілі відповідальності між наявними ланками системи управління підприємством (за допомогою, наприклад, «матриці відповідальності») щодо процесу розробки, узгодження та затвердження антикризових планів (проектів та програм) різного змісту, як інструменту подолання кризових явищ на підприємстві.

На основі отриманих у підрозділі 2.3. результатів аналізу системи управління, студент має запропонувати доступний досліджуваному підприємству — об’єктові аналізу алгоритм антикризового управління, доводячи доцільність включення наявних на підприємстві елементів