Вступ

Дільничні станції призначені в основному для зміни локомотивів і їх екіпіровки (чи зміни локомотивних бригад), технічного і комерційного огляду составів, розформування і формування составів дільничних і збірних поїздів, ремонту локомотивів, вагонів (при наявності ремонтної бази), а також для виконання пасажирських, вантажних та комерційних операцій. В багатьох випадках дільничні станції обслуговують також під’їзні колії промислових підприємств, складів та рудників.

В залежності від числа примикаючих підходів дільничні станції бувають невузлові, тобто розташовані на одній одноколійній або двоколійній лінії, і вузлові станції з трьома та більше підходами ліній.

По взаємному розташуванню основних парків розрізняють дільничні станції поперечного, повздовжнього, напівпоздовжнього типів і з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв і парків для вантажного руху.

При проектуванні схему залізничної станції потрібно вибирати на основі техніко-економічного порівняння варіантів з врахуванням топографічних, геологічних і інших місцевих умов і особливостей роботи залізничних ліній і станцій.