Так, лінії А–О, Б–О , М–О, Н-О проектуються двоколійними з автоблокуванням.

1.2.3. Тип та схема розв’язки ліній на підходах до станції встановлюються в залежності від місцевих умов та розмірів руху на прилеглих лініях. Розв’язки можуть проектуватись як в одному рівні, так і в різних, тобто за допомогою шляхопроводів. Шляхопровідні розв’язки можуть проектуватися:

                для ліквідації пересічень в одному рівні, пропускна спроможність яких недостатня для пропуску заданих розмірів руху поїздів;

                з міркувань економічної доцільності, коли пропускна спроможність пересічень ще не вичерпана, але експлуатаційні витрати по утриманню постійних пристроїв та обслуговуючого пункт пересічення штату, а також витрати, викликані затримками поїздів біля точок пересічення маршрутів настільки великі, що стає більш доцільним спорудження шляхопровідної розв’язки;

                з міркувань безпеки руху поїздів та для забезпечення повної взаємонезалежності руху по кожній з ліній.

Для вирішення питання про вибір принципової схеми розв’язки в курсовому проекті вузлової дільничної станції скористаємось рекомендаціями, які приведені в додатку [1, табл.3].

Оскільки поїздів, то потрібно прийняти схему розв’язки № 5 (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Принципова схема розв’язок

Nп=1,2(30+35+(11+7)*1,5+(2+1)(2-1))=95