ознаками:

           І. За формою мовної одиниці: 1) лексичні, 2) семантичні, 3) фразеологічні новації.

           ІІ. За способом номінації: І) новостворені слова, значення, сполучення; 2) готові одиниці, що увійшли до складу літературної мови (зокрема, зовнішні та внутрішні входження).

           IІІ. За відношенням до мови / мовлення: 1) узуальні неологізми; 2) неузуальні новотвори (оказіональні та індивідуально-авторські слова, значення, сполучення) [2, с. 17–18].

           Традиційно ж неузуальні новотвори (у тім числі й індивідуально-авторські інновації) розподіляють на такі типи (за формою одиниці):

         1. Фонетичні оказіоналізми. Аналізуючи неологізми англійської мовн.

В. Заботкіна виокремлює так звані фонологічні неологізми, котрі кваліфікує як унікальні конфігурації звуків, що іноді можуть поєднуватися з морфемами грецького чи латинського походження, утворюватися від вигуків тошо [26, с. 19–20]. Інновації такого типу з’являються в тому випадку, коли автор пропонує специфічний звуковий комплекс, що, на його думку, містить і передає певну семантику, зумовлену фонетичним значенням звуків – складників цього, так би мовити, новотвору [3, с. 10].

         2. Граматичні (морфологічні) оказіоналізми – це інновації, у котрих, «з погляду узусу, в конфлікті перебувають лексична семантика й граматична форма. Неможливе в системі мови виявляється можливим в авторському контексті завдяки творчому розвиткові лексичного значення слова» [3 с. 11]. Граматичні форми в поетичній мові, як зазначає І. О. Іонова, можуть набувати естетичної значущості, виразності. Найчастіше це пов’язано саме з порушенням «приписів» нормативної граматики. При цьому від свідомого використання можливостей формотворення з виразовою (зображувальною) метою необхідно відмежувати звичайні граматичні помилки.

          3. Лексичні оказіоналізми створюються переважно комбінацією різних узуальних основ та афіксів відповідно до словотвірної норми чи всупереч їй. За класифікацією польських дослідників, такі новації вважаються словотвірними, тобто такими, що утворюються на основі вже існуючих у мові слів за допомогою різних словотвірних засобів – афіксації, к