І + -юч- – солодіючий (Б. Чепурко) ← солод.
Виникнення дієприкметників цієї групи пов’язане з пошуками нових образів і засобів для експресивного зображення дійсності, напр., згоджений «той, що високо несе свою гординю»: Котрий ти вік вікуєш – / Згорджена, безборонна… (В. Кухта).
Отже, дієслівний словотвір поетів поч. XXI ст. є мало репрезентованим. Найбільш поширеними є суфіксальні АЛН. Дієслівні новотвори вживаються для відтворення найтонших семантичних і стилістичних відтінків авторського сприйняття навколишньої дійсності.
3.4. Способи творення індивідуально-авторських прислівників
Серед авторського новотворів поетичного лексикону поетів, які друкувалися в літературних журналах за 2012 рік, помітне місце посідають прислівники, напр..: багатолунно, багатотихо (В. Рябий), венозно (А. Миколаєнко), довкруж (С. Сапеляк), домашньо (І. Павлюк), кляксно (Л. Геник) та ін. Прислівникові АЛН сучасних поетів утворено суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним способом та осново- і словоскладанням.
Суфіксальні прислівники утворено шляхом приєднання форманта -о до основ різноструктурних прикметників та дієприкметників, у зв’язку з чим виділяються такі групи АЛН:
1) деривати, утворені від основ відносних прикметників із суфіксом -н-, які в контексті набувають якісних ознак: домашньо (І. Павлюк) ← домашній, венозно (А. Миколаєнко) ← венозний, кляксно (Л. Геник) ← кляксний, міліонно (С. Сапеляк) ← міліонний.
2) деривати, утворені від основ відносних прикметників із суфіксами
-ов-, -ав-, які в контексті набувають якісних ознак: вечорово (І. Павлюк) ← вечоровий, межово (О. Стусенко) ← межовий, порохняво (І. Павлюк) ← порохнявий.