Параметри ревербераторів

Ревербератори високого класу дозволяють регулювати багато параметрів, завдяки яким можна досягти заданий звуковий ефект.

Damping (затухання). Якщо приміщення, в якому поширюється звук, переважають тверді поверхні, «хвіст» реверберації буде звучати ясно і досить жорстко. М’які об’єкти у приміщенні (такі, як килими, штори) а також аудиторія спричиняє до поглинання високих частоти, в результаті чого виникає тепліший, темніший звук реверберації High/low frequency attenuation (приглушення високих/низьких частот) – параметри окреслюють смугу частот, що проходять через реверберацію. Якщо ефект звучить занадто металево, зменшуть рівень високих тонів, починаючи від 4–8 кГц. Wiele cenionych przez realizatorów pogłosów płytowych tłumi częstotliwości powyżej 5 kHz, więc nie zawsze są one potrzebne dla zachowania dobrego brzmienia. Приглушення низьких частот сприяє зменшенню бубнявого, замуленого звуку. Наприклад, якщо у вихідному матеріалі є бас-гітара і барабани, що призводить до неприєжмного ефекту реверберації звуків низького регістру, можна виставити цей параметр на частоти 100–200 Гц.

Diffusion (розсіяння ранніх відбиттів). Цей параметр регулює щільність появи перших вібиттів. Його збільшення потовщує звучання реверберації. Зменшення розсіяння застосовують для вокалу і клавішних педалей. Відмінно підходить для ударних. У деяких програмах є можливість незалежної регуляції розсіяння для «хвоста» реверберації.

Room size (величина приміщення). Якщо реверберація починає резонувати на звуках певної частотою, зміна цього параметра може істотно поліпшити ситуацію.

Decay time (час згасання). Цей параметр визначає, як довго тривають відбиття, поки вони не вичерпають своєї енергії.