Сучасна клубна електронна танцювальна музика: основні проблеми розвитку жанру та технічні аспекти аранжування
41

 [12, 129].

Гастрольна діяльність електронного музичного продюсера, як правило представляє собою виступи у якості ді-джея, що використовує в своїх сетах  власні твори, на ряду з творами інших електронних артистів. Не слід плутати ді-джея із електронним музичним продюсером. Можемо провести паралель: виконавець/композитор = ді-джей/продюсер. Отже, так само, як композитор може публічно виконувати власні твори та твори інших композиторів, так і електронний продюсер може виконувати в своєму Ді-джей сеті, як власні композиції, так і твори інших артистів (продюсерів). Як ді-джей, так і продюсер під час свого виступу може використовувати елементи живої гри на синтезаторі, гітарі або інших музичних інструментах. Існують також ді-джеї вокалісти, що виконують власні вокальні твори під час своїх ді-джей сетів. Даний вид виконавської майстерності називають «живою грою» або «лайв» (Live).

 

2.4. Концепція творчого розвитку електронного музичного продюсера

 

Як вже зазначалось, основним напрямом діяльності електронного музичного продюсера є створення власних музичних композицій, реміксів на твори інших виконавців, меш-апів, бутлегів, радіо-шоу тощо. Просуванням та реалізацією музичного контенту займаються лейбли. Якщо раніше основна частина прибутку лейблів складав продаж фізичних носіїв (компакт-дисків, касет, платівок), то зараз більшість музичного контенту слухачі здобувають в електронному вигляді через мережу Інтернет. Існують багаточисленні музичні ресурси, такі як Beatport, Juno, iTunes Store тощо. Ціновий діапазон на музичний контент в мережі може коливатися від 1 до 5 доларів за одну композицію. Вартість цілого альбому в електронному вигляді приблизно дорівнює вартості одного ліцензійного компакт-диску.