Серед основних принципів можна виділити:

1. Створення структури аранжування композиції. Послідовність етапів твору (вступ, різні переходи, танцювальна частина, яма, кульмінація і т.д.). Структура твору показує, коли повинні вступати і зникати характерні цій частині елементи треку.

2. Підбір інструментів. Кожен інструмент в треку має своє призначення і місце. Від вибору інструменту (VST плагіна, синтезатора) залежить те, яким буде тембр звуку. Все це тому, що кожен інструмент має свій певний алгоритм роботи.

3. Робота з тембрами. Досить важливий аспект в електронній музиці! Якісна робота починаеться з щілісних, жирних і водночас приємних звуків. Безпосередня робота зі звуком – справа другорядна. Тому дуже важливо не помилитися з вибором потрібного інструменту (VSTi плагіна).

Синтез правильних тембрів – не така вже й легка задача. Необхідно мати: знання інструменту, постійна практика й аналіз. Крім того тембри різних інструментів повинні гармонійно пасувати один до одного (що називається бути «з однієї опери»).

4. Створення партій. Усі партії електронної композиції мають бути пов’язані гармонією і доповнювати один одного.

5. Налаштування балансу. Мається на увазі: баланс гучності та панорама (розташування в стерео просторі), частотний баланс тощо.

6. Фінальний мастерінг. Кінцевий продукт підлягає деяким динамічним та частотним корективам, після чого посилюється закальний рівень гучності композиції (RMS) з одночасним обмеженням рівня піку, що не має перевищувати -0.2 Дб

Проведення даного етапу можливе лише при наявності спеціально підготовленого студійного приміщення, де розташована еталонна акустична система.

Отже, вище зазначені 6 пунктів є послідовними етапами процесу створення аранжування в електронній музиці. Порядок їх використання за класичною сїемою співпадає з їх послідовністю.