•        Якісний зовнішній аудіо інтерфейс (звукову карту). Точність вихідного звуку залежить сами від якості AD/DA конвертерів, що перетворюють цифорвий сигнал на аналоговий та навпаки (див. Додаток Б). Більшість електронних композиторів з усього світу віддають перевагу аудіо інтерфейсам марок RME, Apogee, Motu, DigiDesign та Focusrite.

•        Студійну моніторну акустичну систему для точного відтворення частотного спектра композиції. Найпопулярнішими марками студійних акустичних систем є Adam, Genelec та Mackie (див. Додаток А).

•        Акустично підготовлене контрольне приміщення, де має бути розташована студійна моніторна акустична система (див. Додаток В). Для максимально точної передачі звуку необхідно мінімізувати реверберацію (ефект ехо) в кімнаті де розташоване обладнанн для роботи зі звуком. Існує безліч способів акустичної підготовки приміщення: від дешевого «підручними засобами та мебельним поролоном) до професійного (із застосуванням спеціальних звукопоглинаючих матеріалів та конструкцій, що кардинально змінюють акустичні властивості приміщення. Таке ріення потребує значних витрат.

•        Студійні навушники. Найпопулярнішими серед них є Beyerdynamic, Sennheiser, Beats Audio, Technics тощо.

•        Встановлене програмне забезпечення для створення аранжування та роботи зі звуком: секвенсер т набір багато численних віртуальних інструментів, синтезаторів, семплерів та ефектів.

•        Аналогові/псевдо аналогові синтезатори та робочі станції.

•        Якісну комутацію для підключення та з’єднання  вище зазначеного обладнання.

Все вище вказане обладнання не є абсолютним максимумом чи абсолютним мінімумом, марка та модель кожної позиції залежить виключно від бюджету та цілей використання. Для любителів підійде обладнання більш бюджетного рівня, проте, на точність та якість передачі звуку з даним сегментом обладнання розраховувати не можна. Для аранжувальників більш