Для контролю та аналізу за витратами поряд із їх обліком за економічними елементами застосовується групування витрат на виробництво за статтями калькуляції, в розрізі яких обчислюється собівартість продукції. Класифікація витрат за калькуляційними статтями розкриває цільове призначення витрат і їх зв’язок з технологічним процесом. Це групування використовується для розрахунку суми витрат за видами виготовленої продукції та місцем виникнення витрат (цехами, відділами тощо) і залежить від багатьох факторів: методу планування витрат, технологічного процесу та продукції, що виготовляється. Встановлення переліку та складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) повинно бути регламентоване Положенням про облікову політику підприємства.
У П(С)БО 16 «Витрати» передбачено єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші витрати.
Матеріальні витрати:
- сировина та матеріали (основні та допоміжні), використовувані при виготовленні продукції, що придбаються у сторонніх організацій і входять до складу продукції, крім зворотних відходів, вартість яких вираховується;
- купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, що підлягають монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві;
- паливо й енергія, придбані у сторонніх організацій для технологічних цілей, опалення виробничих приміщень, транспортних робіт, пов’язаних з обслуговуванням виробництва власним транспортом, та ін.;