.

До незавершеного виробництва належить продукція (вироби, заготовки, деталі), що не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологічним процесом, а також вироби неукомплектовані, що не пройшли випробувань і технічного приймання.

Крім прямих витрат до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включають загальновиробничі витрати, які в обліку накопичуються по дебету рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» із кредиту рахунків витрат і підрозділяються на постійні й змінні (для зручності бухгалтерський облік постійних і змінних загальновиробничих витрат можна враховувати на різних субрахунках: 911 і 912). Перелік і склад змінних і постійних за­гальновиробничих витрат (далі — ЗВВ) встановлюється підприємством самостійно (п. 16 ПБО 16) і відбивається в наказі про облікову політику.

Виробництво готової продукції (робіт, послуг) і її подальша реалізація є завершальним кругообігом засобів, що дають змогу підприємству відшкодувати свої витрати на виробництво і реалізацію продукції та одержання прибутку. Для обліку відвантаження (реалізації) готової продукції (робіт, послуг) призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації», що має п'ять субрахунків, з яких на субрахунку 701 узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції, а на субрахунку 703 — дохід від реалізації робіт і послуг.

Для правильного ведення бухгалтерського обліку необхідно вчасно фіксувати всі господарські процеси, які відбуваються на підприємстві. Це питання на ВАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів» є проблемним і потребує вирішення. Неправильне складання тих чи інших документів (а тим більше їх відсутність) - це одна з основних причин виникнення конфліктів з податковими органами, партнерами, працівниками.

Правильно організований облік витрат в розрізі статей калькуляції, за місцями їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній обсяг інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.