де Зк — величина кредиторської заборгованості постачальникам; М — обсяг закупівлі сировини і матеріалів за розрахунковий період у грошовому вимірі.
Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного й залученого капіталу. Для цього використовуються різні показники, які заведено називати коефіцієнтами. З-поміж них найбільш поширеними є коефіцієнти автономії та забезпечення боргів.
Коефіцієнт автономії (ка) обчислюється діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства:
ка = Кв /Кб
де Кв — власний капітал підприємства; Кб — підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування).
Коефіцієнт забезпечення боргів (кзб) є модифікацією першого показника і визначається як співвідношення власного та залученого капіталу, тобто
кзб= Кв /Кз
де Кз — боргові зобов'язання підприємства (залучений капітал).
Нормальною вважають ситуацію, коли кзб > 1.
На жаль, аналітична оцінка фінансового стану підприємства на базі таких коефіцієнтів не завжди є однозначною. Безумовно, зменшення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову незалежність підприємства. Проте водночас звужуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності.
За певних умов кредити вигідно брати. Тут проявляється ефект так званого фінансового важеля (лівериджу), який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу.
Коли плата за кредит є меншою за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості (збільшення відношення Кз /Кв) веде до зростання рентабельності власного капіталу Отже, залучення кредиту у цьому випадку є фінансовим важелем (лівериджем) підвищення ефективності діяльності підприємства.
Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розраховуватися з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то й обчислюється кілька коефіцієнтів ліквідності — загальної, термінової та абсолютної.
Коефіцієнт загальної ліквідності (клз) — це відношення оборотних активів (розділи II і III активу балансу за його старою формою) до короткострокових пасивів (розділ III пасиву):
клз = Коа /Кзк
де Коа — оборотні активи підприємства; Кзк — короткострокова заборгованість підприємства.
Якщо клз < 2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення (клз > 3—4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. На оптимальну величину клз помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів у оборотних активах. Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами та оперативно оплачуваними дебіторськими зобов'язаннями є прийнятним нижчий рівень співвідношення оборотних активів і короткострокової заборгованості (клз <2), і навпаки, на підприємствах, в оборотних активах яких велика частка належить товарно-матеріальним запасам, це співвідношення треба підтримувати на більш високому рівні.
Коефіцієнт термінової ліквідності (клт ) обчислюється як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів, тобто
клт = Ктл /Кзк
де Ктл — оборотні активи високої (термінової) ліквідності, до яких відносять оборотні активи за мінусом товарно-матеріальних запасів (запасів і витрат).
Коли клт < 1, то платоспроможність підприємства невисока.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (кла) — це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів:
кла = Кал /Кзк
де Кал — абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать гроші та короткострокові фінансові вкладення (ліквідні цінні папери).