Інформаційні системи і технології в обліку
81

Експертна система — система штучного інтелекту, що одержує, нагромаджує та коректує знання з певної предметної сфери (зібрані в основному експертами), формує нові знання, розв’язує практичні задачі (використовуючи логічне або інше виведення), а також пояснює хід їх розв’язання.

Етап створення ІС — частина стадії створення ІС, що виокремлюється разом із єдністю характеру робіт та завершального результату або зі спеціалізацією виконавців.

Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об’єднані характером робіт.

Єдина система класифікації та кодування — це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.

Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованого оброблення інформації.

Забезпечувальні ІТ — технології оброблення інформації, що використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв’язання різних задач.

Загальносистемне програмне забезпечення — програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені для організації облікового процесу та для розв’язання задач оброблення інформації, які часто зустрічаються.

Заробітна плата— це основна форма оплати праці за виконану роботу (або надані послуги) згідно з трудовими договорами працівників, виражена у грошовій або натуральній формі.

Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групування.

Інвентаризація — це перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення результатів із даними бухгалтерського обліку.

Інформаційна система обліку (ІСО) — це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромадження й оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення — створення єдиного інформаційного фонду, систематизація та уніфікація показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.

Інформаційно-пошукова система(ІПС) — це різновид автоматизованих інформаційних систем, у яких завершальне оброблення даних не передбачається, а сукупність методів і засобів призначено для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів.

Інформаційною базою називають сукупність інформаційних потоків, що характеризують управлінську роботу, пов’язану з виконанням певної функції

Калькуляція — розрахунок собівартості одиниці продукції (товарів, послуг) або виконаної роботи за встановленою номенклатурою витрат (галузева) з урахуванням місця їх виникнення та призначення.

Каса — самостійний структурний підрозділ підприємства, що забезпечує зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою.

Класифікатор — це систематизоване зібрання однорідних найменувань і їх кодових позначень.

Класифікаційне угруповання — підмножина об’єктів, отриманих у результаті класифікації.

Клієнт — однокористувальна робоча станція, яка виконує функції взаємодії з користувачем, здатна виконати потрібні обчислення та забезпечує приєднання до віддалених обчислювальних ресурсів із базами даних, до засобів їх оброблення та засобів організації інтерфейсів.

Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного групування чи об’єкта класифікації.

Кодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.

Локальна обчислювальна мережа — відкрита система пов’язаних між собою за допомогою єдиного передавального середовища обчислювальних машин, терміналів, периферійних пристроїв, розташованих один від одного на невеликих відстанях (до кількох десятків кілометрів), які мають низьку вартість, високу швидкість передачі, невеликий відсоток помилок і стандартну комутацію даних відповідно до протоколів.

Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) це засоби праці, що використовуються у процесі виробництва без зміни натураль­ної форми та поступово зношуються, але мають і особливості оборотних засобів.