, справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами [53,с.3].

Визначати справедливу вартість підприємствам доведеться у випадках:

-         оприбуткування основних засобів, отриманих в результаті бартерних операцій;

-         оприбуткуванні вилучених безплатно (безоплатно) основних засобів;

-         зарахуванні на баланс основних засобів, внесених як внесок до статутного фонду.

Оскільки одиницею обліку основних засобів залишається об’єкт, бухгалтерський облік об’єктів основних засобів підприємства ведуть із застосуванням типових форм первинного обліку, затверджених Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.95р. «Про затвердження типових форм первинного обліку», які введені в дію з 01.01.96р. Ці типові форми використовуються і для обліку основних засобів (№ ОЗ–1, ОЗ–2, ОЗ–3, ОЗ–6, ОЗ–7, ОЗ–9)[57,с.2].

Державний класифікатор України ДК 013 – 97 «Класифікація основних фондів» дає ознаку, що відрізняє основні фонди від інших матеріальних цінностей, використано вартісний критерій. Він використовується в бухгалтерському обліку, а для податкового обліку класифікатор не застосовують[27,c.104].

1.4 Міжнародні стандарти та зарубіжний досвід з організації обліку основних засобів

Інтеграційні процеси, які відбулися у світі, призвели до необхідності розробки загальних принципів обліку та звітності, які знайшли своє відображення у Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). З огляду на те,що національні стандарти обліку розроблені з урахуванням вимог міжнародних стандартів, П(С)БО 7 «Основні засоби» має ряд спільних положено з МСФЗ16 «Основні засоби».