ічок, боліт, сторониться людей. Птаха занесена до «Червоної книги України».

Плазуни представлені вужами і гадюками.

У водоймах району водяться щука, плітка, лящ, окунь, краснопірка, в'язь.

1.6.1 Теоретичні основи моніторингу

Моніторинг – система спостережень, оцінки і контролю за станом оточуючого людину навколишнього середовища з ціллю розробки міроприємств по її охороні, раціональному використанню природних ресурсів і попередженню про критичний стан, шкідливих і небезпечних для здоров’я людей, за існуванням живих організмів та їх співтовариств, природних об’єктів і комплексів, прогнозування масштабів неминучих змін.

Ефективність суспільного екологічного моніторингу вирішальним чином залежить від правильної його організації. Можна роками вести моніторинг у регіоні - і не одержати значимих результатів. У той же час, попереднє вивчення ситуації, аналіз можливих впливів дозволяють за допомогою декількох вимірів виявити проблему, на яку не звертають уваги офіційно уповноважені організації.

Перед тим, як починати моніторингові дослідження, варто сформулювати довгострокові цілі і проміжні задачі. При цьому необхідно, щоб поставлені вами цілі були конкретними, досяжними і піддавалися перевірці - це істотно для контролю виконання програми моніторингу і внесення в її коректив. Формулюючи їх, варто враховувати специфічні риси суспільного екологічного моніторингу.

Основна ціль усякої програми моніторингу - інформаційна. Результатом її повинно бути одержання інформації, усунення тієї або іншої непевності або, навпроти, виявленої нестачі інформації. Проте, під час обговорення особливостей суспільного моніторингу відзначалося, що він орієнтований на конкретні проблеми місцевого населення і тісно пов'язаний із контролем - вживанням заходів на основі отриманої інформації.