чів, що робить можливим аналіз стану та динаміки їхніх запитів, мотивацій, ставлень тощо.
Метод фокус-груп — невимушене спілкування із 6—10-ма особами, які мають подібні характеристики (освіта, вік, сімейний стан, фах), з метою визначення їхніх поглядів, ставлення до певної маркетингової проблеми, до способів її розв’язання.
Ділові контакти. Метод передбачає спілкування з представниками інших підприємств чи зі споживачами під час виставок, ярмарок, презентацій, дружніх зустрічей тощо.
Переваги та недоліки названих видів маркетингових досліджень наведено в табл. 4.
Таблиця 4
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИДІВ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
|
Види |
Переваги |
Недоліки |
|
1. Кабінетні |
Швидкість збирання інформації, невисока вартість, відносна простота |
Інформація може бути застарілою чи неповною, часто залишається нез’ясованим, хто і з якою метою її збирав |
|
2. Польові |
Конкретність, цільовий характер; контрольованість процесів збирання інформації |
Велика вартість і тривалість процесу збирання інформації |
|
3. Пілотні |
Безпосередня участь дослідника в маркетингових процесах |
Велика вартість, суб’єктивність суджень експертів |
|
4. Панельні |
Безпосередній контакт зі споживачем |
Суб’єктивність суджень споживачів |
|
5. Метод фокус-груп |
Безпосередній контакт зі споживачами; невимушеність спілкування |
Надто загальний характер отриманої інформації |
|
6. Ділові |
Безпосередній контакт із суб’єктами ринку |
Можливість отримання недостовірної інформації |
Одним із принципів і найважливішою передумовою досягнення цілей дослідження є дотримання ло