|
10. Маркетингові аспекти |
Попит |
Що користується попитом, коли і де він є, хто його носії, яка їхня поведінка, еластичність попиту |
|
Пропонування |
Які продукти пропонуються на ринку, коли, де, хто, в яких обсягах пропонує, еластичність пропонування |
|
|
Співвідношення попиту і пропонування |
В якій мірі і за яких умовах відбувається врівноважування попиту і пропонування |
|
|
Стан ринку |
Ринковий потенціал, реальний обсяг ринку, частки ринку |
|
|
Споживачі |
Характерні ознаки, ринкові сегменти |
|
|
Ціни |
Рівень, динаміка |
|
|
Конкуренція |
Стан, форми, характерні ознаки конкурентів |
|
|
Макросистема |
Економічна, податкова, фінансова політика держави, система розподілу доходів, зовнішньоекономічні відносини, закони, норми і правила господарювання |
Найціннішою для маркетингових досліджень є первинна інформація (переваги та недоліки первинної і вторинної інформації наведено в табл. 6).
Таблиця 6
ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ПЕРВИННОЇ
ТА ВТОРИННОЇ МАРКЕТИНГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
|
Види |
Переваги |
Недоліки |
|
Первинна |
Цілеспрямованість, конкретність, відповідність ухваленій методології збирання інформації, надійність |
Велика вартість, велика тривалість збирання інформації, потреба у висококваліфікованих інтерв’юерах, складність спеціальної підготовки таких |
|
Вторинна |
Низька вартість, швидкість отримання, достатня кількість, комплексність |
Надто загальний характер, інформація може бути застарілою, невідома методика її збирання та надійність джерела інформації |
Основними методами збирання первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент та імітація.
Опитування — ще й досі основний і найпоширеніший метод збирання первинної інформації, хоч останнім часом він поступово здає свої позиції. Опитування — це інтерв’ю, узяте в респондента під час особистої зустрічі, телефоном чи поштою за допомогою опитувального листка (анкети). Переваги і недоліки різних способів опитування наведено в табл. 7.
Спостереження використовується не так часто, як опитування. Воно здебільшого служить для визначення мети дослідження чи узагальнення суджень.