— зручність процесів вибору і придбання товарів чи послуг;
— широкі можливості надання споживачу необхідної інформації;
— цілеспрямованість інформаційного впливу;
— можливість налагодження постійних ділових стосунків зі споживачами, вимірювання їхньої реакції на відповідні звернення;
— можливість отримання швидкої реакції ринку на зроблені комерційні пропозиції;
— висока оперативність створення інформаційних повідомлень та можливість їх коригування залежно від реакції споживачів.
З-поміж засобів інформаційного спілкування найвідомішими в прямому маркетингу є такі:
— прямі поштові звернення, коли інформаційні матеріали (проспекти, брошури, прейскуранти тощо) надсилаються поштою безпосередньо споживачеві;
— телемаркетинг: спілкування зі споживачем здійснюється телефоном з використанням різноманітних телекомунікаційних та інформаційних технологій;
— реклама з прямим відгуком: реклама через газети, жур-
нали, телебачення передбачає отримання підприємством-рекламодавцем безпосереднього відгуку споживача (запитання додаткової інформації чи конкретна пропозиція придбання то-
вару);
— маркетинг за каталогами: продаж товарів за каталогами, які надсилаються споживачу поштою чи розповсюджуються через магазини;
— електронний маркетинг: продаж товарів через Internet, з допомогою кабельного чи супутникового телебачення.
Переваги та недоліки інформаційних засобів прямого маркетингу наведено в табл. 26.
Для успішної реалізації програм прямого маркетингу необхідно кілька передумов, а насамперед створення на підприємстві відповідних баз даних про споживачів. Такі бази даних мають уміщувати назви фірм-споживачів чи прізвища клієнтів, їхні адреси, номери телефонів, характерні риси чи ознаки їхнього бізнесу, дані про укладені ними угоди, тип і частоту закупок, критерії вибору товарів тощо. Такі бази даних дають змогу ідентифікувати цільовий ринок підприємства, збільшити цілеспрямованість інформаційного впливу.
Важливою передумовою прямого маркетингу є, безумовно, відповідне технічне забезпечення його процесів.