програмою автоматично або користувач вибирає його із деякого наданого програмою списку. Тип дає змогу користувачам і системі розпізнати, в якому форматі зберігаються дані в файлі. Приклади типів файлів: txt — текстовий, exe — виконуваний, bas — бейсик-програма, pas — паскаль-програма, doc - текст у форматі програми MS Word, wav — звуковий, avi — відеофайл тощо. Власні назви мають бути змістовними, недовгими і записаними латинськими буквами або кирилицею з використанням цифр та символів, які є на клавіатурі. Деякі символи (наприклад, +, ., [, ], ^,*,?,/,\) використовувати в назвах не можна. У назвах файлів і папок великі і малі букви рівноправні. Приклади назв файлів: myfile.txt, savkal.doc, Моя біографія.doc тощо. Папки можуть містити інші папки. Записані через символ бекслеш (\) назви диска, вкладених папок і файлу утворюють повний шлях до файлу (інший термін — специфікація файлу), наприклад, d:\me-12\savka\savkal.doc.
2. Клавіатура комп'ютера.Розглянемо клавіатуру комп'ютера (рис. 1). Вона призначена для введення інформації в комп'ютер: текстів та команд.
Клавіша вводу (Enter) найважливіша. її використовують для запуску команд, програм і закінчення введення деякої частини інформації (наприклад, абзацу в текстовому документі тощо). Клавіш вводу на клавіатурі є дві.
Доступ до символів верхнього регістра та великих букв дає одна з двох клавіш Shift. Для постійного введення великих літер є також клавіша Caps Lock. Клавіші зі стрілками призначені для переміщення курсора. Клавіші Ctrl використовуються в комбінаціях з іншими клавішами. Комбінацію клавіш, які слід натиснути одночасно, зазвичай позначають за допомогою символу - +.
Перемикачем між українським і англійським алфавітами є певна комбінація клавіш, наприклад, Ctrl+Shift, ліва Alt+Shift чи інша.
У режимі натиснутої клавіші NumLock можна користуватися цифровими клавішами 0-9 на додатковій секції праворуч. Ці цифрові клавіші використовують для введення символів, яких на клавіатурі немає. Наприклад, апостроф утворюють за допомогою комбінації Alt+0146. Інші алфавітно-цифрові клавіші призначені для введення команд, створення текстів тощо.
3. Робочий стіл і панель задач. Ми починаємо вивчати графічний інтерфейс операційної системи MS Windows. Увімкніть комп'ютер і розгляньте екран — це робочий стіл користувача.
Візуально робочий стіл — це тло, на якому відображаються інші елементи, а фактично — це папка з назвою desktop, яка містить різні об'єкти (файли, інші папки). На столі (рис. 2, відмінності в різних версіях ОС несуттєві) є робоче поле з підписаними значками, які називають піктограмами, а також панель задач з кнопкою Пуск, що розгортає головне каскадне меню системи.
Рис. 2. Робочий стіл Windows з головним каскадним меню.
Диски, папки користувача, прикладні програми (Word, Excel тощо) та системні папки (МІЙ комп'ютер, КОШИК тощо), файли документів називатимемо об'єктами. Піктограми графічно репрезентують ці об'єкти у вікні. Надалі поняття дії над об'єктом чи його піктограмою ототожнюватимемо. Це означає: якщо,