Практична робота № 1. Ознайомлення з компьютером і операційною системою MS Windows. Вікна та дії з ними. Властивості робочого столу, вікна папки та диска
Мета
Уміти входити в систему, користуватися папкою «Мій комп'ютер», панеллю задач, виконувати дії з вікнами, налаштовувати піктограми, вікно папки, робочий стіл.
План
1. Файлова система.
2. Клавіатура комп'ютера.
3. Робочий стіл і панель задач.
4. Дії з вікнами: відкривання, закривання, перетягування.
5. Властивості робочого столу.
6. Вимикання комп'ютера.
Теоретичні відомості
1. Файлова система.Запам'ятайте правила роботи за комп'ютером або у комп'ютерному класі: не торкайтеся систем живлення; стежте, щоб руки були сухі та чисті; не користуйтеся без дозволу сумнівними дискетами; про несправність чи відсутність обладнання негайно повідомляйте викладача.
Комп'ютерна системаскладається з апаратноі частини (комп'ютера, hardware) i програмного забезпечення (software), яке є у файловій системі на дисках. Програмне забезпечення поділяється на операційні системи (MS Windows, Linux тощо) і прикладні програми (MS Word, MS Excel, Adobe Photoshop тощо).
Доступ до комп'ютерноі системи може бути прямий або захищений паролем. За допомогою пароля захищають приватну чи корпоративну (колективну) інформацію. У захищену систему можна увійти, знаючи ідентифікаційний номер (ID) чи прізвище користувача (login), а також пароль (password). Під час введения пароль на екрані не висвітлюється, його слід зберігати в таємниці. Якщо під час введения номера (прізвища) чи пароля допущено помилку, то процес треба повторити.
Операційна система — це сукупність програм, які призначені для керування роботою комп'ютера і підтримки взаємодії користувача з апаратною частиною і прикладними програмами. Ми вивчатимемо операційну систему (ОС) Microsoft Windows.
Розглянемо поняття диска, каталогу, файлу, файлової системи і файлової структури, що є на диску.
Диск (вінчестер) — це фізичний пристрій, який після вмикання комп'ютера обертається зі швидкістю 7200 обертів за хвилину і на якому зберігається інформація. Диски можуть бути декількох видів. Диски мають назви. Назва диска — латинська буква і символ двокрапки, наприклад, А:, В: — назви дисководів гнучких дискет; С:, D: — назви логічних дисків на вінчестері; Е:, F: тощо — назва дисководу компакт-дисків (CD) чи флеш-пам'яті.
Файли призначені для зберігання на дисках програм та даних (текстів, таблиць, рисунків, відео тощо). Сукупність файлів на диску утворює файлову структуру конкретного диска.
Сукупність правил, за якими створюються файлові структури, називають файловою системою. Є три основні файлові системи: стара 16-розрядна FAT-16 і нові 32-розрядні FAT-32 та NTFS. Система NTFS дає змогу оперувати з файлами великих розмірів (більших за 4 Гбайти), які виникають, зокрема, під час опрацювання цифрового відеозображення.
Якщо файлів багато, то для їх структуризації користувач створює каталоги файлів (в операційній системі MS Windows їx називають папками). Інколи кажуть, що файл поміщають у каталог (папку), але насправді в каталог автоматично поміщається лише інформація про файли (тут цілковита аналогія з каталогом книжок у бібліотеці, оскільки власне книжки зберігаються у сховищах). Користувач не знає, де саме розміщений файл на диску. Про це відає FAT (таблиця розміщення файлів). Важливо, щоб користувач знав, у якому каталозі (у якій папці) зареєстрований його файл.
Над каталогами (папками) визначені такі дії: створення, вилучення, відкривання, закривання, перейменування, копіювання, переміщення тощо. Ці дії виконує користувач за допомогою операційної системи.
Файл має такі головні властивості: назву, тип, обсяг у байтах, дату створення.
Назви файлам та каталогам дає користувач. Назва каталогу — це зазвичай одне слово, наприклад, МЕ-12, SAVKA, WINDOWS, MSOFFICE тощо, яке відображає призначення каталогу.
Назва файлу може складатися з двох частин, розмежованих крапкою: власної назви, яку придумує користувач, і стандартної назви типу файлу (ії придумувати не треба). Тип файлу надається прикладною