одинарний, абзацний відступ 1 см, інтервал знизу 0 пунктів.
Команда: Arial, 11, нормальний.
Стилі створюють командами Формат => Стилі. У діалогових [вікнах, що відкриються, потрібно задати назву стилю, вид стилю (абзацу, символів тощо), зазначити, на базі якого стилю він створюється (вибирайте — «Звичайний стиль»), який стиль повинен мати наступний абзац (вибирайте — той же) і вадавайте значення параметрів форматування за допомогою панелі форматування чи кнопки Формат, яка дає доступ до команд Шрифт, Абзац, Нумерація для створення списків тощо. У MS Word 2003 для роботи зі стилями варто користуватися областю завдань Стилі тa Форматування.
Стилі можна вилучати, перейменовувати, модифіковувати, переносити в інші документи тощо за допомогою команди Організатор. Важливою є можливість модицікації стилю. Якщо користувача не влаштовує форматування як завгодно великого документа (форматованого стилями), достатньо внести зміни до будови стилів і весь документ автоматично переформатується майже миттєво. І так стільки разів, доки форматування не стане задовільним.
2. Буфер обміну. Фрагментом тексту є символ, слово, речення, один чи декілька абзаців. Над фрагментом тексту визначені такі головні дії: копіювання в буфер обміну (Copy), забирання в буфер обміну (Cut), вставляння з буфера обміну (Paste), вилучення з тексту (Delete), вирівнювання, перетворення символів: збільшення, зменшення, задания вигляду написання (жирний, курсив, підкреслений та їхні комбінації) тощо.
Буфер обміну, як вам відомо, призначений для зберігання фрагмента тексту з метою його копіювання чи переміщення як у межах документа, так і в інші документи.
Буфер обміну в більшості програм є одномісний — занесення у нього іншого елемента вилучає його попередній вміст. У програмі MS Word 2000 буфер є 12-місний, а у MS Word 2003 — 24-місний.
Виокремлений (вибраний) фрагмент тексту копіюють у буфер обміну одним із трьох способів:
♦ командою Копіювати з меню Редагувати;
♦ натисканням на кнопку Копіювати стандартної панелі;
♦ комбінацією клавіш Ctrl+Insert (або Ctrl+C, якщо програма налаштована на цю комбінацію).
Вміст буфера обміну можна вставити в текст у місце, де є курсор, одним із трьох способів:
♦ командою Вставити з меню Редагувати;
♦ натисканням на кнопку Вставити стандартної панелі;
♦ комбінацією клавіш Shift4-Insert (або Ctrl+V).
Виокремлений фрагмент можна перемістити з тексту в буфер обміну також одним із трьох способів:
♦ командою Забрати з меню Редагувати;
♦ натисканням на кнопку Забрати;
♦ комбінацією клавіш Shift+Del (або Ctrl+X).
Виокремлений фрагмент вилучають з тексту, не заносячи в буфер обміну, натисканням на клавішу Del.
Можна вставляти відразу всі елементи багатомісного буфера обміну d документ у порядку занесення їх у буфер, що корисно під час створення анотацій чи тез великого документа.
3. Автотекст. Для введення фрагментів, які часто повторюються, тобто для прискорення створення документа, використовують автотексти. Автотекст — це текст, який спочатку вводять і під деякою назвою заносять у бібліотеку автотекстів. Щоб створити автотекст, текст набирають, виокремлюють і виконують команди Вставити => Автотекст =>Створити... => вводять назву автотексту (назвою автотексту автоматично стають перші декілька символів чи слів цього тексту, але її можна зробити будь-якою) => ОК.
Щоб вставити автотекст, достатньо набрати на клавіатурі перші чотири символи автотексту чи його назви => з'явиться підказка з автотекстом => натиснути на клавішу вводу. Можна також скористатися командами Вставити => Автотекст => Автотекст... => вибрати назву зі списку автотекстів => Вставити.
Стандартна бібліотека автотекстів містить декілька форм привітань, прощань та інших фраз, які можуть бути корисними під час ділового листування тощо.
4. Автоформатування. Автоформатування може відбуватися
під час введення тексту або застосовуватися до тексту після його створення. Автоформатування задають командами Формат => Автоформат... => Параметри... Можна задати таке: міняти прямі лапки ("") на