Аудит
30


Аудит фінансової звітності виконується для визначення того, чи узгоджена зведена фінансова звітність із певними критеріями. Зазвичай критеріями є загальноприйняті бухгалтерські принципи, хоча поширена також практика проведення аудиту фінансової звітності на основі наявних грошових коштів або на будь-якій іншій основі, притаманній бухгалтерії, господарської системи, що перевіряється. Фінансова звітність у найзагальнішому випадку включає бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів.

Аудит фінансової звітності базується на тому припущенні, що вона буде використана різними групами для різних цілей. Отже, більш ефективним є варіант, коли один аудитор виконує аудит і робить висновок, на який можуть покластися всі користувачі, ніж той, при якому кожний користувач проводив би власний аудит. Якщо користувач вважає, що загальний аудит не забезпечує достатньої для його цілей інформації, то в нього є можливість отримати додаткові дані. Послідовність процесу аудиту може бути наступна:

-     фаза збору інформації:

§  зібрати (або поновити) і задокументувати інформацію про клієнта і відповідні фактори ризику;

§  вивчити і задокументувати характерні особливості структури внутрішнього контролю клієнта;

§  дати оцінку внутрішньому контролю клієнта;

§  прийняти рішення щодо методу організації перевірки (суцільний, вибірковий, комбінований

-     фаза планування:

§ скласти попереднє судження про суттєвість і оцінити ступінь ризику того, що різні твердження адміністрації можуть бути показані з певними похибками;

§ визначити, чи слід перевіряти ефективність облікової політики і методики структури контролю;

§ провести стратифікацію генеральної сукупності та розподілити роботу між виконавцями;

§ вибрати і зареєструвати відповідну стратегію аудиту для кожного рахунка або групи рахунків.

-     фаза здійснення аудиту:

§ зібрати, оцінити і задокументувати докази для підтвердження правильності даних, які містяться в рахунку і розшифровках фінансового звіту;

§ переглянути стратегію аудиту на предмет відповідності її поставленим завданнями;

§ у разі встановлення помилок при вибірковій перевірці переглянути оцінку внутрішнього контролю.

-     фаза подання звіту:

§ підготувати інформацію для клієнта;

§ скласти аудиторський висновок про фінансовий звіт;

§ скласти повідомлення про структуру внутрішнього контролю;

§ скласти акт приймання-здачі аудиторського висновку.

Аудит на відповідність має на меті визначити, чи дотримуються в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персоналу адміністрацією. Згідно з встановленими нормами чинного законодавства цей аудит для приватного бізнесу міг би включати з’ясування того, чи виконує бухгалтерський персонал ті процедури, які приписані керуючим, перевірку відповідності рівня заробітної плати мінімальному рівню, який гарантується законом; перевірку контрактів із банками й іншими кредиторами для гарантування дотримання другою стороною юридичних норм тощо. Аудит на відповідність є досить доцільним для перевірки тих чи інших дій структурних підрозділів, об’єднань. При аудиті адміністративно-функціональних формувань роль аудиту на відповідність підвищена завдяки широкому регулюванню їх діяльності керівництвом. Практично кожній приватній і