Настої пряно-ароматичних трав, які проявляють антиоксидантну активність, можуть бути ефективним засобом сповільнення окислення ліпідів також у свіжому та вареному м’ясі, виробах з нього. Чебрець, ялівець, шавлія, розмарин у складі маринадів сповільнюють окисні процеси псування м’ясопродуктів [13].

Актуальним є також використання пряно-ароматичних рослин у технології ковбасних виробів. Зокрема, плоди ялівця додають під час приготування фаршу сирокопчених ковбас. Рецептура передбачає внесення до нього біологічно активної добавки рослинного походження – суміші подрібнених плодів ялівцю і барбарису в співвідношенні 1:0,25. Загальна кількість добавки складає 0,5–0,7 % від маси сировини.

Винахід обумовлює забарвлення і збереження продукту при використанні рослинної сировини [14]. Для людей, що мають захворювання кишково-шлункового тракту, вироблено варену ковбасу профілактичного напряму з використанням яловичини жилованої І гатунку, яловичої печінки, рису, моркви, настоянки лікарських трав: ромашки, звіробою, чистотілу, календули, чебрецю [15].

У технології  продуктів з м'яса  (делікатесних  виробів)  бактеріальні препарати можуть бути використані при сухому, мокрому засолі сировини, а також у складі розсолів. 

При сухому засолі стартові культури вносять у складі сумішей, якими натирають сировину. 

Варіанти сухого засолу з бактеріальним препаратом:  натирання сировини посолочною сумішшю з бактеріальним препаратом з подальшою витримкою сировини в процесі дозрівання, який супроводжується відділенням вологи з утворенням розсолу, в якому знаходиться сировина.

Після витримки (до 1-го тижня) сировину рекомендується підпресовувати і додатково витримати для дозрівання після відділення утворився розсолу. Температура витримки - до +6 о С. Дозрілий напівфабрикат підсушують і піддають холодному копченню.