5. ДВІЙКОВО-ДЕСЯТКОВІ ТА ДВІЙКОВІ РЕФЛЕКСНІ КОДИ
5.1. Теоретичні положення
У двійково-десятковому коді ( ДДК ) кожний розряд десяткового числа записується у вигляді двійкової тетради (чотирирозрядного числа ). Кожний двійковий розряд тетради має свою вагу у десятковій системі числення. Підсумовуючи вагу всіх чотирьох розрядів тетради, одержують цифру десяткового числа, яке вона відображає.
Розрізняють ДДК з додатною вагою розрядів, ДДК з додатною і від’ємною вагою розрядів та ДДК з самодоповненням.
ДДК з додатною вагою розрядів будується таким чином:
– вага молодшого розряду w1 = 1;
– вага другого за мінімальним значенням розряду w2 може дорівнювати 1 або 2;
– вага, що відповідає останнім двом розрядам коду w3 i w4, підбирається таким чином, щоб їх сума була ³ 6 при w2 = 2 та ³ 7 – при w2 = 1.
У відповідності з наведеним порядком побудови можна одержати 17 варіантів ДДК з додатною вагою (табл. 5.1).
У ДДК з додатною та від’ємною вагою розрядів кількість варіантів значно зростає (табл. 5.2). У таких кодах вага розрядів може бути як додатною, так і від’ємною.
Вибір того чи іншого ДДК залежить від конкретних умов його застосування і зручності реалізації. Слід зауважити, що ДДК широко використовують у вимірювальних пристроях, цифрових індикаторах та мнемосхемах.