– поділимо Q(x)x10 на P(x) і визначимо остачу R(x):
⊕ |
x14 ⊕x12 ⊕x10 |
x10 ⊕x8⊕x5⊕x4⊕x2⊕x⊕1 |
||
x14⊕x12 ⊕x9⊕x8⊕x6⊕x5⊕x4 |
x4⊕1 |
|||
⊕ |
x10⊕x9⊕x8⊕x6⊕x5⊕x4 |
|||
x10⊕x8⊕x5⊕x4⊕x2⊕x⊕1 |
||||
x9⊕x6⊕x2⊕x⊕1 |
; |
|||
тобто остача R(x)=x9⊕x6⊕x2⊕x⊕1;
– визначаємо суму Q(x)x10 ⊕R(x) і одержуємо поліном кодової комбінаціє коду БЧХ: F(x) = x14⊕x12⊕x10⊕x9⊕x6⊕x2⊕x⊕1; йому відповідає комбінація 101011001000111.
Покажемо процес виявлення шести помилок. Припустимо, що при передачі виникли 6 помилок. Нехай поліном шестикратної помилки E(x) = x12 ⊕x10 ⊕x9⊕x6⊕x5⊕x2. Тоді поліном прийнятої комбінації коду БЧХ: F*(x) = x14 ⊕x5⊕x⊕1.
Для виявлення помилок декодер виконує перевірочне ділення прийнятої комбінації F*(x) коду БЧХ на той же твірний поліном P(x), який був використаний при кодуванні:
⊕ |
x14⊕x5⊕x⊕1 |
x10⊕x8⊕x5⊕x4⊕x2⊕x⊕1 |
|||||
x14⊕x12⊕x9⊕x8⊕x6⊕x5⊕x4 |
x4⊕x2⊕1 |
||||||
⊕ |
x12⊕x9⊕x8⊕x6⊕x4⊕x⊕1 |
||||||
x12⊕x10⊕x7⊕x6⊕x4⊕x3⊕x2 |
|||||||
⊕ |
x10⊕x9⊕x8x7⊕x3⊕x2⊕x⊕1 |
||||||
x10⊕x8⊕x5⊕x4⊕x2⊕x⊕1 |
|||||||
x9⊕x7⊕x5⊕x4⊕x3 |
. |
||||||
Остача від ділення R(x)¹0, що вказує на наявність помилок у прийнятій кодовій комбінації F*(x). Здатність побудованого коду