3. ДИСКРЕТНІ КАНАЛИ ЗВ’ЯЗКУ
3.1. Теоретичні положення
В технічних системах каналом зв’язку називають сукупність технічних засобів та фізичного середовища розповсюдження сигналу ( лінії зв’язку ), яка забезпечує передачу повідомлень від джерела до одержувача незалежно від передачі повідомлень між іншими джерелами та одержувачами по цій лінії зв’язку. Так, канал телевимірювань – це пристрої та лінія зв’язку, за допомогою яких дані вимірювання деякої величини передаються на відстань.
Канал зв’язку має один вхід та один вихід, яким зіставляються відповідно вхідний та вихідний сигнали.
В теорії інформації під каналом зв’язку ( або просто каналом ), розуміють математичну модель, яка описує перетворення вхідного сигналу у вихідний.
Головною класифікаційною ознакою каналів зв’язку є різновиди вхідного та вихідного сигналів. Якщо на вході та на виході каналу діють аналогові ( неперервні ) сигнали, то канал називають аналоговим ( неперервним ). На вході та на виході дискретного (цифрового) каналу мають місце послідовності символів вхідного та вихідного алфавітів відповідно.
Фізичний дискретний канал найчастіше складається із неперервного каналу ( лінії зв’язку, наприклад ), до якого на вході підключається пристрій узгодження дискретних сигналів із входом неперервного каналу, а на виході – пристрій, що вирішує. Останній повинен по сигналу, який має місце на виході неперервного каналу, прийняти рішення, тобто розпізнати символ, який і з’явиться на виході дискретного каналу.
Позначимо через X = {x1,x2,x3,…,xM} алфавіт на вході дискретного каналу, а через Y = {y1,y2,y3,…,yN} – алфавіт на його виході. М – потужність або об’єм алфавіту на вході каналу, N – на його виході.