Теорія інформації та кодування в задачах
7


ВСТУП

Швидкий розвиток суспільства, прискорення темпів науково-технічного прогресу, що стало дуже помітним останнім часом, призвели до значного збільшення  обсягів інформації.

Інформація, що використовується у сучасних автоматизованих системах управління, має, як правило, цифрову форму, оскільки навіть аналогові сигнали, що породжуються відповідними датчиками, піддаються аналого-цифровому перетворенню. Тож, більшість джерел можна вважати дискретними. Саме такі джерела вивчаються у першому розділі. Розглядаються їх інформаційні характеристики ( кількість інформації, що в середньому несе один символ, продуктивність, надмірність ), аналізується взаємодія двох джерел.

Другий розділ присвячений кодуванню повідомлень нерівномірними ефективними кодами Шеннона-Фано та Хаффмена: їх потенційним можливостям, правилам побудови, порівнянню, підвищенню ефективності, безпосередньо кодуванню повідомлень немарковських та найпростіших марковських джерел.

У третьому розділі розглядаються моделі дискретних каналів зв’язку. Наводиться їх коротка класифіація, даються вирази для розрахунку інформаційних та ймовірносних характеристик. Значна увага приділяється розрахункам показників для моделей із групуванням помилок – вони більш адекватно відображають процеси, що мають місце у реальних  каналах  зв’язку. 

Четвертий  розділ присвячений класифікації кодів, визначенню їх основних характеристик, а п’ятий  –  рівномірним двійково-десятковим та двійковим рефлексним кодам, які найчастіше виконують роль первинних кодів.

Останнім часом набули поширення штрихові коди, які використовуються для ідентифікації товарів у всіх галузях промисловості, медицині, торгівлі тощо. У шостому розділі наведений опис декількох