Теорія інформації та кодування в задачах
127


Здатність коду виявляти помилкові комбінації майже така ж, як  і  коду з постійною вагою.

Надмірність коду з доповненням до необхідної кількості одиниць ( кратності ):  R  =  1 –  k / ( + 2 ),  а  для коду, який утворюється шляхом відбору комбінацій з відповідною кількістю одиниць  з   повного числа комбінацій простого коду:

    R = 1 – [ log 2 CCC+ . . . + C) ] /

де  b  –  ціла частина  n / 3.

7.2.  Приклади  розв’язання  задач

Задача  7.2.1

Закодувати комбінацію 1110101 двійкового простого коду   ( = 7 )  двійковими кодами, що виявляють помилки:  з перевіркою на парність і простим повторенням. Виявити однократну помилку та порівняти надмірності цих кодів.

Розв’язання.  Кодова комбінація коду з перевіркою на парність буде мати вигляд:   A1 = 11101011,  а  коду з простим повторенням –  А2 = 11101011110101.

Нехай  у  комбінації коду з перевіркою на парність  виникла однократна помилка,  вектор якої  Е 1 = 00000100.  Тоді сума  АÅ Е1 = 11101111.

 У цьому разі сума за модулем 2 елементів одержаної на прий-мальному боці кодової комбінації дорівнює 1, тобто непарна, що вка-зує на наявність у ній помилки.Надмірність коду  R1 = 1 – 7 / 8 = 0,125.

Нехай в комбінації коду з простим повторенням вектор однократної помилки буде   Е2 = 00000100000000. Тоді сума  А ÅЕ= 11101111110101.  Порівнюючи першу  і  другу частини кодової комбінації ( одержуючи їх суму за модулем 2 ), отримаємо остачу, яка не буде дорівнювати нулю ( 1110111Å1110101 = 0000010 ), що  вказує на наявність помилки у прийнятій кодовій комбінації. Надмірність коду   R2 = 0,5. Таким чином   R> R1.