кож) на економічні і інші результати. Але, зрозуміло, точність розрахунків залежить не тільки від застосовуваних методів, а й від одержуваної для цього в результаті вимірювань, експертних оцінок, досліджень інформації та тривалості прогнозованого періоду.
Більшість же прогнозів і планів базуються на пошуці відповідних складових для одержання бажаного майбутнього планового результату господарювання. Тому тут використовують всі перелічені щой-
но методи, які дозволяють насамперед проаналізувати економічний об’єкт і його складові елементи, щоб виявити резерви і можливі зміни складових для забезпечення подальшого формування самих планів.
Використання математичних методів і ЕОМ дозволяє враховувати в прогнозуванні і плануванні багато таких факторів, які через трудоємність розрахунків до цього ігнорувались. Наприклад, при прогнозуванні і плануванні надоїв молока можна дістати результати моделювання надоїв кожної тварини згідно не лише з кормовою базою, а й з її фізіологічними даними та подальшим виходом на зведені плани регіонів і країни.
Ефективність аграрного менеджменту значною мірою залежить від якості оперативних і бізнес-планів, які повинні враховувати кон’юнктуру продовольчого ринку, можливості збуту продукції та поповнення ресурсів. Існуюча система збору і використання інформації про стан продовольчих ринків забезпечується переважно Мінстатом України і задовольняє потреби державних органів. Але така інформація потрібна також колективним і приватним підприємствам, окремим фермерам, торгово-збутовим організаціям, біржовим структурам. І не лише на місцевому та регіональному, а й на вищих рівнях. Тому суттєве зрушення на цій ділянці настане після широкого впровадження створюваної системи електронного моніторингу продовольчого ринку.
Укрупнену схему автоматизованого розв’язання задач планування в аграрних підприємствах зображено на рис. 15.1.
Як видно із схеми, рішенню планових задач передує рішення задач обгрунтування нормативів, обгрунтування основних програмних (планових) показників, рішення деяких облікових і організаційних задач. При цьому обгрунтування основних програмних показників з використанням економіко-математичних методів можна також віднести до окремих планових задач, але на практиці більшість таких показників визначають вручну на підставі досягнутого рівня в минулому і корекцією на передбачувані зміни умов господарювання.
З облікових задач для планових розрахунків переважно необхідні дані про витрати на незавершене виробництво, залишки ресурсів, довідкові дані, що є в різних довідниках.
Результати рішення задач у вигляді машинограм і масивів на машинних носіях використовуються для розв’язування інших задач.