Залежно від того, які знаки використовуються в алфавіті коду,
коди економічних номенклатур бувають переважно цифрові, буквені, буквено-цифрові. Наприклад, код такої одиниці вимірювання як метр — 02, код виду бензину — А76 і т. ін. Останнім часом у системі реалізації і купівлі матеріальних цінностей набули поширення штрихові коди, що наносяться на товар, його упаковку чи тару (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Приклад штрихового коду
Такі коди можуть спеціальним пристроєм автоматично зчитуватися й уводитися в ЕОМ, забезпечуючи автоматичне визначення вартості покупки і швидкий розрахунок за неї. Код, як правило, включає не тільки код товару, а й код країни-виробника.
Зауважимо, що в комп’ютерних технологіях використовуються ще такі різновиди кодів, як коди подання чисел (двійковий, вісімковий, десятковий і т. ін.), коди обробки даних (ДКОІ-7, ДКОІ-8), коди захисту (виявлення і виправлення помилок), спеціальні коди (прямий, зворотний, додатковий). Проте кодування з допомогою цих кодів здійснюється переважно автоматично і користувачі безпосередньо ними користуються рідко.
Позицію знака в коді називають розрядом коду, а число знаків у коді без урахування пробілу — довжиною коду. Умовне позначення складу і послідовності розміщення знаків у коді являє собою структуру коду.
Поряд з поняттям «код» існує поняття ідентифікатор. Ідентифікатор також є скороченим позначенням (переважно буквеним) об’єкта класифікації, але здебільшого призначений для візуального сприймання у відповідній документації та для використання у програмуванні. Наприклад, замість «сільськогосподарське підприємство» можна писати СГП, Sј тощо.
Згідно зі стандартом ГОСТ 6.01.1-87 подається визначення чотирьох методів кодування — послідовного, паралельного, порядкового і серійно-порядкового. При цьому під послідовним методом