ка).Вiнчестерськi диски вважаються незнімними (без допомоги викрутки), але бiльшiсть сучасних комп’ютерiв передбачають можливiсть нарощування зовнiшньої пам’ятi за рахунок пiдімкнення нових дискiв (для цього в системних блоках комп’ютерів резервується вільне місце для підімкнення додаткових дисководів).
За вінчестерною технологією окремі фірми виробляють дисководи із змінними носіями-картриджами (диск разом з футляром). Обсяг запису на них може досягати 1,5 Гбайт. Хоч за деякими параметрами такі носії і дещо поступаються своїм прародичам, але забезпечують змінність носія і необмежене нарощування ємності пристрою. Для попередження попадання пилу в картридж щілини для зчитування/запису інформації перекриваються однією або і двома пластинами.
Знімнi пакети великих дискiв i вiнчестерськi диски — це жорсткi диски, оскільки вони виготовляються переважно з твердосплавного алюмінію. Проте на мiнi- i мiкроЕОМ широко використовуються також гнучкi диски (дискети). Вони менш надiйнi порівняно з вiнчестерськими дисками, дозволяють записати значно менше iнформацiї, але набагато дешевшi, знімнi, легко можуть переноситися користувачем.
Власне диск у дискетах міститься в квадратному конвертi з отвором у центрi (для затискання й подальшого обертання диска) та овальним боковим прорізом для доступу магнiтних головок до магнiтної поверхнi диску. У дисководi конверт лишається нерухомим, а диск обертається всерединi конверта. Першi дискети мали розмiр 8 дюймiв, потiм з’явилися 5-дюймовi, а тепер найпоширенiшими є 3-дюймовi (точнiше 8; 5,25 і 3,5 дюйма або відповідно 203,2; 133,35; 88,9 мм). В останнiх, які виготовляються також і в Києві, корпус не паперовий, а пластиковий, вiконце для магнiтних головок в неробочому станi захищене металевою пластинкою, що значно пiдвищує надiйнiсть і довговiчнiсть дискет.
За стандартних розмiрів дискет максимальний обсяг запису iнформацiї на них (ємність) може бути рiзним, оскільки залежить вiд фізичних можливостей певного виду дискети, кiлькостi сторiн запису, кiлькостi дорiжок, щiльностi запису. Фізичні можливості дискети визначаються видом дискети (5 чи 3 дюйми) і умовною позначкою (маркіруванням) на дискеті. SS у чисельнику означає, що дискета одностороння, а DS — двостороння; SD у знаменнику означає, що дискета з одинарною щільністю запису, DD — з подвійною, HD — з найвищою щільністю запису. Але фактичні можливості
запису (у межах максимальної можливості для даної дискети)
визначаються під час форматування дискети (основні з них зазначені в табл. 6.1).