грам, музика і т.п.); зовнішньої інтелектуалізації ЕОМ поліпшенням діалогового інтерфейсу; внутрішньої інтелектуалізації ЕОМ з використанням нової архітектури на принципах ШІ; створення інтелектуальних робототехнічних пристроїв з можливістю аналізу ситуацій і автономного вироблення рішень.
В даний час системи ШІ поділяють на інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (ІІПС), інтелектуальні пакети прикладних програм (ІППП), розрахунково-логічні системи (РЛС), експертні системи (ЕС).
Інтелектуальні інформаційно-пошукові системи забезпечують в процесі діалогу взаємодію кінцевих користувачів-непрограмістів з базами даних і знань професійними мовами користувачів, близьких до природних; основними складовими ІІПС є системи спілкування, база знань і база даних; ІІПС називають також природномовними системами спілкування, чи ПМ-системами, що є системами типу «питання-відповідь» і системами перекладу.
Інтелектуальні пакети прикладних програм, серед яких у країнах СНД найбільш відомий пакет МАВР (для проектування технічних об’єктів), автоматизують побудову математичнх моделей, використовують фрейми для побудови бази знань на предметному рівні.
Розрахунково-логічні системи дозволяють кінцевим користувачам вирішувати свої задачі на ЕОМ в діалоговому режимі з використанням складних математичних методів і відповідних прикладних програм, забезпечують розподілене мультисистемне рішення задач на системі ЕОМ, що відрізняється від відомої обробки даних в мережах ЕОМ як моносистемах, і дозволяють ефективно здійснювати планування, проектування, наукові дослідження і т.ін.
Досягти виконання головних задач, наприклад, планування можливо на основі використання ЕОМ в єдиній системі комунікаційних стосунків планових працівників, використанні реалізованих на ЕОМ оптимізаційних моделей планування та прийняття рішень, що забезпечується розрахунково-логічними системами штучного інтелекту і програмно-цільовим підходом до планування. Такий підхід полягає у визначенні мети соціального розвитку, виконанні плануючим органом на основі міжгалузевого балансу виробничої і невиробничої сфери після докладної розробки планів та виявлення розходжень повторних коригуючих багаторівневих перерахунків.
В розрахунково-логічних системах зі штучним інтелектом забезпечується прямий доступ плановиків на звичній їм мові до ЕОМ і використання необхідних складних математичних моделей та планування в натуральних показниках. Завдяки внутрішньомашинному (а в разі мереж — міжмашинному) обміну даними між різними структурними одиницями (в тому числі на рівні об’єднань і підприємств) є можливість створювати єдиний комплексний план з узгодженими розділами з випуску продукції, матерільно-технічного постачання, ви