Інформаційні системи в аграрному менеджменті
127

робничих потужностей і т.ін. Певний досвід складання таких планів уже набутий із застосуванням, наприклад, системи ГРАНІТ для планування розвитку галузі, типової системи планування ТИСПЛАН і ін.

Групою київських розробників створена універсальна інтелектуальна моделююча система для прогнозування розвитку економіки «Victoria», про яку президент Російської асоціації штучного інтелекту академік Д.А.Поспєлов сказав, що вона за своїм задумом та виконанням є інтелектуальною комп’ютерною системою і знаходиться на рівні світових розробок в області інтелектуальних систем такого типу. Вона дозволяє одержати економію в капіталовкладеннях, в ресурсах, за рахунок зменшення нанесення шкоди навколишньому середовищу в мільярди доларів. Цей програмний продукт базується на широкому використанні експертних систем.

Експертні системи — це комп’ютерні системи, в яких знання можуть бути представлені у вигляді опису знань фахівців, а використовувати складні математичні моделі обтяжливо чи зовсім неможливо. Вони мають інтерактивний характер, оскільки беруть участь у діалозі з користувачем, але від них не вимагається набувати досвіду шляхом прямого контакту з навколишнім світом. Знання засвоює експерт і потім ділиться ними з машиною.

Системи ШІ орієнтуються на знання, а тому подальший їх розвиток залежить від вирішення головних проблем:

Ÿ подання знань;

Ÿ комп’ютерної лінгвістики, вирішення якої забезпечує процес природномовного спілкування з ЕОМ і автоматичного перекладу з іноземних мов;

Ÿ комп’ютерної логіки, що має важливе значення для розвитку експертних систем і моделювання людських міркувань.

Під знаннями розуміють інформацію, що потенційно необхідна суспільству чи індивідууму, а діяльність з добування, формалізації, зберігання і видачі нових знань називається інженерією знань.

З появою систем ШІ появилось нове поняття «база знань», яке від бази даних відрізняється:

Ÿ внутрішньою інтерпретованістю,

Ÿ структуроємністю,

Ÿ пов’язаністю,

Ÿ активністю.

На даний час виділяють чотири основні види моделей і від­повідно мов подання знань: моделі (мови) семантичних мереж, системи фреймів, логічні моделі (мови) і продукційні системи.

В семантичній мережі вершинам відповідають поняття (про­цеси, об’єкти, події), а дугам — відношення на множині понять, через що мову семантичних мереж називають ще реляційною.

Фреймові моделі (мови) пов’язуються з уявленням про предмет, ситуацію, об’єкт як обрамлений характеристиками і власти­