Інформаційні системи в аграрному менеджменті
132

хування зміни родючості грунтів, поширеності бур’янів і шкідників, використання пестицидів, гербіцидів і інсектицидів, іригацію і інші фактори. Прикладом такої системи в США може бути ЕС СОМАХ.

Велике значення впливу прогнозованої діяльності людини на екологію надається і в згадуваній вітчизняній системі «Victoria», в якій на підставі знань та оцінок експертів про наслідки енергозберігаючої, податкової і цінової політики, напрямків структурної перебудови, ресурсних та інших співвідношень виконуються комп’ю­терні балансові та інші прогнозні розрахунки для регіонів чи країни в цілому з паралельними екологічними розрахунками.


Розділ
14

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ
НОРМУВАННЯ
В АГРАРНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

14.1 Склад робіт, задач і засобів
їх автоматизованого розв’язування
в інформаційних системах нормування

Аграрний менеджмент як мистецтво прогнозування й планування виробництвом, управління ним, а також переробкою, зберіган­ням і збутом, обліком і контролем сільськогосподарської продукції може базуватися на своєчасній і достовірній інформації. Прог­нозування, планування, економічний аналіз потребують, у свою чергу, якісної нормативної інформації. Практично досі нормативи підготовлюються вручну, хоч на певних етапах їх формування використовується й обчислювальна техніка.

У сільському господарстві нормативи, як відомо, бувають загальнодержавними або галузевими (вміст кормових одиниць у центнері певних видів кормів, коефіцієнти перерахунку в основну продукцію і т. ін.); регіональними (норми висіву насіння, норми внесення добрив, нормативна тривалість механізованих польових робіт, структура раціону і т. п.) і локальними (середньодобовий приріст маси, норми витрат праці на конкретні види робіт, норми внесення добрив на певні поля і т. ін.). У локальних нормативах найповніше враховуються особливості конкретних об’єктів госпо