дарювання. Таких нормативів багато, і їх найчастіше доводиться коригувати.
В індивідуальних і колективних господарствах сільськогосподарського профілю нормативи розробляються і використовуються або в розрахунку на одиницю площі, голову тварин, центнер продукції, або диференційовано — на різні одиниці об’єктів (1 га, 1 голову, 1 ц продукції, бригаду, технологічну групу тощо).
У першому випадку значно спрощується алгоритм подальших планових розрахунків на основі нормативів, який зводиться до множення нормативів на заплановану величину об’єктів, але при цьому суттєво ускладнюється процес ведення нормативної бази. Це пов’язано з необхідністю перерахунку багатьох нормативів із кожною зміною планованого розміру об’єкта (посівної площі, поголів’я, продуктивності, урожайності). Цьому методу віддавали перевагу на початкових етапах механізації планових розрахунків, коли частка їх автоматизації була незначна.
У другому випадку алгоритм планових розрахунків складніший, складніша й структура нормативної бази, але розрахунки та нормативи подібніші до загальноприйнятих в умовах ручної обробки даних. При цьому значно полегшується зіставлення нормативних, планових та фактичних даних в аналітичній роботі, оперативний аналіз з використання лімітів витрат, пошук причин і винуватців допущених відхилень. Цей метод більш прийнятний для використання в умовах сучасних потужних ПК. На гектар розраховуються, наприклад, витрати праці та коштів щодо робіт, для яких і норми виробітку встановлюються в гектарах (снігозатримання, передпосівні та посівні роботи, скошування зернових і т. ін.) або витрати посівного матеріалу, добрив, палива, отрутохімікатів. А за видами робіт чи матеріалів, для яких норми виробітку встановлюються на одиницю маси продукції, і нормативи витрат беруться на одиницю продукції (збирання й транспортування овочевих культур, надій молока, одержання приплоду тощо). Водночас нормативи деяких видів витрат визначаються на весь об’єкт (амортизація будівель, водопостачання, поточний ремонт і т. ін.).
Оскільки планування буває перспективним (стратегічним), поточним і оперативним, то з метою автоматизованого розв’язування
задач для цих видів планування необхідно мати й відповідну їм нормативну базу. Нормативи для відповідних рівнів планування створюються та коригуються з використанням нормативів відповідних їм та нижчих рівнів фактичних, облікових, статистичних та ряду аналітичних даних. Наприклад, на основі щомісячних нормативів витрат виробництва продукції тваринництва на Бортницькому ОЦ Київської області при механізації планових робіт у тваринництві був передбачений подальший розрахунок квартальних нормативів витрат бригади на одиницю продукції з метою використання цих