Інформаційні системи в аграрному менеджменті
134

нормативів для подальшого поточного розрахунку квартальних планів і аналізу витрат протягом року. Водночас більшість нормативних даних, що підготовлені для складання річних планів, згодом можуть використовуватися й для оперативного планування. Так, при автоматизованому складанні оперативних планів організації польових робіт може постати потреба лише змінити терміни виконання польових робіт, а решта інформації для оперативного планування вже міститься в базі даних.

Проте в умовах комп’ютеризації планування навіть на першому етапі механізації розрахунків часто можна не створювати (а отже, і не коригувати) окремі види нормативів, оскільки їх можна в певний час дістати програмним способом. Це стосується окремих видів нормативів у грошовій оцінці, коли виникає необхідність перераховувати їх з огляду на індекс цін або деталізувати інші нормативи при зміні їх структури (зміни раціонів кормів, структури добрив і т. п.).

Процес створення нормативної бази переважно починається з ручної підготовки відомостей з відповідними нормативами і наступного введення нормативів до ЕОМ. Науково обгрунтовані нормативи, що враховують природні можливості земель і потенційні можливості технологій, розраховують, насамперед, науково-дослідні установи і нормативні станції (так, нормативи праці, витрачання пально-мастильних матеріалів розробляються переважно УкрНДСагропром, що складається з п’яти зональних та будівельних і двадцяти обласних нормативно-дослідних станцій), але частину з них уточнюють спеціалісти господарств. Оскільки більшість нормативів періодично змінюються, то доводиться коригувати нормативну базу на машинних носіях. Зі сказаного випливає, що основними задачами з нормування, які розв’язуються автоматизовано, є задачі періодичного обгрунтування нормативів і коригування нормативної бази.

Характер задач обгрунтування та коригування нормативів залежить від рівня планування (управління), виду планування (перспек­тивного, поточного, оперативного), специфіки самих нормативів. Такими задачами можуть бути:

Ÿ прогноз довгострокових економічних нормативів товарної продукції;

Ÿ нормування виробничих витрат і прибутку на одиницю ресурсного потенціалу;

Ÿ розрахунок нормативів витрат виробництва продукції рослинництва за їх видами (на 1 га, на 1 ц продукції і т. ін.);

Ÿ розрахунок нормативів витрат виробництва продукції тваринництва за їх видами (на 1 голову, на 1 ц продукції і т. ін.);

Ÿ розрахунок нормативів послуг допоміжних виробництв;

Ÿ розрахунок нормативної структури зоотехнічних груп кормів тощо.