Алгоритми одержання більшості планових показників зводяться до перемножування відповідних нормативів на основні
орієнтовні програмні показники і накопичуванням одержуваних добутків згідно з групувальними ознаками (див. алгоритм 9.4), хоча нерідко є і своя специфіка. Наприклад, валовий збір основної продукції рослинництва після її доробки визначається за формулою 15.1.
, (15.1)
де Ni — урожайність продукції в бункерній масі;
Hi — коефіцієнт втрат продукції після доробки.
Планову потребу внесення мінеральних добрив при догляді за культурами по кожному поживному елементу можна одержати за формулою
, (15.2)
де Up — плановий урожай;
Uf — середній фактичний урожай за останні 5 років по даній культурі;
Kw — коефіцієнт виносу поживних речовин з грунту 1т про-
дукції;
O — кількість внесення органічних добрив;
P — вміст поживних речовин в 1 т органічних добрив;
Ko — коефіцієнт дії органічних добрив;
Kv — коефіцієнт відшкодування поживних речовин у грунт;
Km — коефіцієнт дії мінеральних добрив;
Fm — фактична кількість вношуваних мінеральних добрив при фактичній урожайності.
Алгоритми розрахунків у комп’ютерній прогнозній системі «Victoria» визначається рівнем моделювання (як і для структури вхідних даних). Верхній рівень — це оціночні моделі, що дозволяють здійснювати попередню експрес-оцінку реалізованих прогнозних сценаріїв.
Середній рівень — оригінально модифікована макроекономічна міжгалузева модель, запропонована лауреатом Нобелівської премії В. Леонтьєвим і призначена для розрахунків міжгалузевого балансу та оцінки екологічних наслідків кожного заданого прогнозного сценарію.
Нижній рівень – це динамічна оптимізаційна модель, що призначена для розрахунків балансів з широким спектром обмежень (фінансових, ресурсних, екологічних і ін.) з можливістю інтерактивного моделювання ситуацій. Архітектура цієї моделі може налаштовуватися під вимоги конкретного замовника.