розміри елементів запису і т. ін. Параметрами оцінки фізичної моделі є обсяг необхідної пам’яті для БД, обсяг оперативної пам’яті, час для виконання запитів. Інтегрований показник — вартість обробки даних.
У сучасних ЕОМ вирізняють кілька методів обробки даних і їх організації у файли, які у своїй сукупності утворюють методи доступу до даних. Основними методами доступу до даних є послідовний, індексно-послідовний і прямий.
Суть послідовного методу доступу полягає в тому, що записи розміщуються послідовно і n –й запис можна прочитати лише після того, як будуть прочитані записи, що йдуть перед ним. Послідовну організацію даних можуть мати файли на будь-яких машинних носіях. При цьому забезпечується економія пам’яті, але сповільнюється обмін інформацією. Послідовний метод доступу до даних ефективний при обробці значної частини інформаційного масиву.
Прямий метод доступу дозволяє безпосередньо звертатися до потрібного запису і тому є найшвидшим. Метод жодних обмежень на структуру файла не накладає, проте програміст мусить своїми засобами описувати конкретну адресу кожного запису. Це пов’язано не лише із труднощами програмування, а й зі значними витратами машинних ресурсів на адресацію записів. Метод переважно застосовується у системах реального часу. Може використовуватися на магнітних барабанах та різних типах дисків, які тому й називаються носіями прямого доступу.
Індексно-послідовний метод передбачає виокремлення на машинному носієві двох зон: зони індексів і робочої зони. У зоні індексів розміщуються упорядковані ключі записів (наприклад, табельні номери працюючих), а в робочій зоні в порядку розміщення ключів — власне записи (наприклад, дані про відпрацьований час і заробіток кожного працюючого). Це дозволяє ЕОМ у невеликій зоні індексів швидко знайти потрібний індекс (код), а за ним у робочій зоні уже й відповідний йому запис. Метод доступу дещо повільніший від прямого, але значно швидший від послідовного, хоч самі записи також розміщуються послідовно. Зчитування можливе в будь-якому порядку, забезпечується швидке коригування записів. Метод використовується лише на носіях прямого доступу.
Як різновид послідовної і індексно-послідовної організації даних на практиці використовується також бібліотечна організація даних і метод доступу до них. У цьому разі набір даних складається з пойменованих розділів (файлів), усередині яких дані розміщені послідовно, і окремої ділянки носія зі змістом. У змісті набору даних містяться імена всіх розділів набору даних та їх адреси. У результаті доступ до будь-якого розділу бібліотеки здійснюється безпосередньо за його ім’ям. Така організація даних